Про дивовижні метаморфози шлюбних церемоній у Мукачеві повідомляє Марина Гарапко:
“Поділюся з вами своїм стресом.
Мукачівська міська рада
Сьогодні вперше фотографувала розпис у “новому рагсі”… Розпис проходив у залі засідань міської ради. Який зовсім не пристосований для таких заходів… Нічого не чіпати, нікуди не сідати. І стояти там особливо нема де гостям .. та зараз про інше.
Після розпису нас попросили вийти через приміщення Ратуші, і сказали можемо пофотографуватися на сходах(жінка з Цнап). Що ми я зробили. Лише я та наречені.
Під час зйомки, прилетів охоронець… Не питаючи нічого, почав кричати, що ми собі дозволяємо, хто ми такі взагалі, і тут ніби заборонена зйомка. ( Мабуть священні стіни в приміщенні). Щоб ви розуміли, він закричав на мене, потім на наречених, перебиваючи, почув лише на 5й раз що нам дозволили… Коли я вже підвищила тон.
Настрій був зіпсований і ми хотіли вийти геть. Виявилося у пана охоронця, немає ключів ні від дверей ні від брами…. “Виходять так як і прийшли сюди,” каже охоронець. А ми і не пам’ятаємо, нас привели… Не розумію як так.
Тож, ми з гостями і нареченим у їхній святковий день ще 15 хв шукали вихід… Бо ж решта дверей відкриваються лише з карткою.
Лише коли наречений знов спустився до охоронця,(де знов з криками, мало не дійшло до бійки, пояснив що і як) той пішов з нами і повідкривав двері, що на картках.
Висновок. Шановний Пан Мер Андрій Балога , якщо ви перенесли приміщення РАГСу, вже знайдіть час узгодити всі ці нюанси з своїми підопічними. Щоб наречені в день весілля не витрачали нерви на охоронців, пошуки виходу… І не псували собі свято. Вже мовчу про фотографів, гостей, і так далі. І зробіть нормальну залу для церемонії розпису.
Бо у вас на роботі, нам не комфортно…”
***
Волонтер Катерина Легерда також поділилася інформацією з цього приводу:
“Обуренню не має меж!
Допис волонтерки з 2014 року, дружини військового, який захищає Україну в пеклі війни з 2014 року, Марини Гулевської
-Атмосфера жахлива ми були в травні свідками у війскового на росписі , в залі було темно та холодно і не святков зала а як в суді на розлученні ((((наше з чоловіком ( теж війсковим) було в Київі , так це небо і земля і саме ставлення …( нам в Мукачево робили постійні перепони , їм були потрібні документи яких на полі бою того року не можливо було взяти , тому ми поїхали в Київ , там без проблем росписали , наступного ранку , без тих документів що просили та ще й на місті запропонували безкоштовну церемонію , яка була дуже красива , як і повинна бути!“
