Визначний спортсмен, тренер, педаґоґ, громадсько-політичний і культурний діяч

До 60-річчя від дня народження Андрія Федорішка

Андрій Федорішко народився 1 травня 1957 року у місті Ужгороді. 10 років навчався в Ужгородській середній школі №2, яку закінчив у 1974 році. У 1975 році вступив на біологічний факультет Ужгородського державного університету, після закінчення якого у 1980 році, отримав фах біолога, вчителя біології та хімії. З листопада 1980 по червень 1982 року вчителював у Нижньоворітській та Ужгородській школі-інтернаті, а у вересні 1982 року обраний за конкурсом на посаду викладача кафедри фізичного виховання УжДУ. Вибір професії був не випадковим, адже ще з шкільних років займався багатьма видами спорту і став розрядником з п’ятьох видів легкої атлетики. У 10-му класі захопився важкою атлетикою, у якій і досяг найбільших успіхів як спортсмен: був багаторазовим чемпіоном Закарпатської області та Ужгорода, неодноразовим переможцем і призером республіканських і міжнародних змагань, у вересні 1981 року виконав норматив майстра спорту СРСР, це почесне звання присвоєне йому у листопаді того ж року.

З перших днів роботи в університеті сферою його зацікавлень стали масовий спорт і біологічні проблеми фізичної культури та спорту. У грудні 1982 року він був одним із засновників нового на Закарпатті виду спорту — пауерліфтингу, став ініціатором і організатором проведення перших в області змагань з цього виду спорту — відкритої першості УжДУ з силового триборства, в якій взяли участь атлети з усього краю. За його безпосередньої участі у 1980-х роках були проведені відкриті першості Ужгорода і Мукачева, а у 1988-1990 роках він ініціював і організував проведення перших чемпіонатів області з цього виду спорту.

У другій половині 80-х почав займатись журналістською роботою, дописуючи в обласні, всеукраїнські та інші засоби масової інформації. Загалом з-під його пера у періодичній пресі вийшли друком близько 400 публікацій, понад 300 з них — на фізкультурно-спортивну тематику. Він одним з перших в області на сторінках газети «Закарпатська правда» восени 1988 року виступив на захист української мови, у 1990 і у січні 1991 року першим на сторінках обласної преси (газети «Просвіта», «Закарпатська правда») виступив за надання спортивного суверенітету Україні, що дало б можливість українським спортсменам виступати на чемпіонах світу, Європи, Олімпійських іграх самостійною командою. У 1990 році був головним редактором газети «Просвіта», яка виходила накладом 1500 примірників на восьми сторінках і містила матеріали національно-культурного характеру, які замовчувались в офіційній пресі. У цьому ж році ним підготовлено до друку і видано збірник «Полеміка з русофілами», а у наступному — разом з Михайлом Басарабом, перший повоєнний Календар «Просвіти» на 1991 рік.

У ті ж роки він взяв активну участь у громадсько-політичній діяльності, яка сприяла здобуттю Україною незалежності. У серпні 1989 року, разом з групою молодих інтелігентів і студентів УжДУ, був одним з ініціаторів створення Ужгородського молодіжного осередку Руху імені «Просвіти», статутні положення якого у жовтні цього ж року затвердила Ужгородська територіальна організація НРУ і він став діяти під назвою «Культурно-спортивний осередок рухівців «Просвіта». З жовтня 1989 року молоді просвітяни почали проводити щотижневі віча біля памятного знаку Тарасу Шевченку. Саме на цих народних зібраннях, що проводились під українськими національними стягами, гуртувалась національно свідома громада Ужгорода і області. Слід відзначити, що вся національна символіка, під якою проводились віче і яка була тоді офіційно заборонена (синьо-жовті та червоно-чорні прапори, хоругва «Просвіти») зберігались у помешканні Андрія Федорішка. 18 травня 1990 року відбулася установча конференція Ужгородського товариства «Просвіта», на якій його було обрано заступником голови організації. 23 грудня 1990 року в Ужгороді пройшла установча конференція з відновлення діяльності крайової «Просвіти», на якій А.Федорішка було обрано членом Ради Закарпатського крайового товариства «Просвіта». 8 вересня 1990 року на установчій конференції Ужгородської міськрайонної організації Української республіканської партії , однією з цілей якої тоді було здобуття повної незалежності України, був обраний членом Ради організації.

У нелегкі для молодої держави 90-ті роки А.Федорішко продовжував працювати на ниві фізичного гарту молоді, хоча для прогодування родини довелося займатись і книготоргівельним бізнесом, і організацією в обласному центрі концертів українських співаків. У 1995 році його переведено на посаду старшого викладача кафедри фізичного виховання УжДУ, а пріоритетом у його професійній роботі на це десятиріччя стала оздоровча фізкультура. Не полишав ювіляр і громадсько-політичну діяльність: брав активну участь у роботі «Просвіти», Руху, Української республіканської партії, головою міської організації якої був з другої половини 90-х років ХХ ст. до 2005 року.

Найпліднішими для А.Федорішка стали двохтисячні роки. Із створенням в університеті у 2001 році факультету фізичного виховання і спорту, туди стала поступати спортивно орієнтована молодь, тож сферою його професійних зацікавлень став спорт вищих досягнень. У жовтні 2002 року він вперше підготував майстра спорту України з пауерліфтингу — це високе звання першою із закарпатських силачок, перемігши на 2-х спортивних іграх молоді України, здобула його вихованка Габріелла Знік (Мателешко). У 2005 році вона стала чемпіонкою країни серед дорослих спортсменок, а у 2006-му – майстром спорту України міжнародного класу і віце-чемпіонкою Європи з пауерліфтингу серед молоді. Його найуспішніша учениця Єлизавета Бан (Рижак) протягом 2010–2016 років 12 разів ставала чемпіонкою України (у тому числі 7 разів — серед дорослих), у 2011 і 2012 роках вона стала срібною призеркою чемпіонату світу, а у 2013 році — чемпіонкою світу серед молоді до 23-х років. У 2014 році Єлизавета стала серед дорослих спортсменок бронзовою призеркою чемпіонату світу і віце-чемпіонкою Європи, а також за підсумками року була визнана серед кращих спортсменок України з пауерліфтингу. Його вихованець Євген Криса у 2011 році став віце-чемпіоном світу серед юнаків, у 2013 і 2014 роках здобув аналогічний титул серед молоді, а Василь Потокій у 2010 році переміг на молодіжному чемпіонаті світу з гирьового спорту. Загалом з 2002 по 2016 рік А.Федорішко особисто підготував трьох майстрів спорту України міжнародного класу з пауерліфтингу, одинадцять майстрів спорту України. Його вихованці 37 разів ставали чемпіонами України (16 разів — серед дорослих, 13 — серед молоді, 8 — серед юнаків і дівчат), 14 разів — призерами чемпіонатів країни з пауерліфтингу (6 — серед дорослих, 6 — серед молоді, 2 — серед дівчат). У червні 2011 року без відриву від роботи закінчив факультет післядипломної освіти УжНУ і отримав кваліфікацію викладача фізичного виховання та спорту, реабілітолога. У вересні 2016 року управлінням молоді та спорту Закарпатської ОДА йому присвоєно вищу кваліфікаційну категорію тренера з пауерліфтингу.

Ювіляр продовжує активно займатись і громадською роботою. У 2000 році він став одним із засновників Закарпатської обласної федерації пауерліфтингу, був обраний її головою і очолює федерацію по теперішній час. За 2000-2016 роки взяв участь в організації і проведенні 68-ми обласних змагань з пауерліфтингу (чемпіонатів і кубків Закарпаття), на яких незмінно є головним суддею чи головним секретарем. Як голова обласної федерації та головний тренер області сформував збірні команди Закарпаття з пауерліфтингу, що взяли участь у 75-х чемпіонатах України, 17-ти кубках країни. Спортсмени федерації 65 разів ставали чемпіонами України, 62 рази — призерами, а команда області 7 разів перемагала у чемпіонатах України й 13 разів ставала призером у командному заліку. 10 разів закарпатські пауерліфтери були переможцями кубку України й 19 разів — призерами. За час його керівництва федерацією кращі закарпатські пауерліфтери 13 разів брали участь у чемпіонатах світу, 8 разів — у чемпіонатах Європи, 10 разів ставали переможцями й призерами чемпіонатів світу, 5 разів — чемпіонатів Європи. З членів федерації за 16 років підготовлено 25 майстрів спорту України й 5 майстрів спорту України міжнародного класу. За підсумками 2002, 2004, 2005, 2006, 2010, 2011, 2012, 2013 років Андрій Федорішко був визнаний кращим тренером Закарпатської області, у 2014 році — серед кращих тренерів України з пауерліфтингу, а Закарпатська обласна федерація — серед кращих обласних організацій країни. За результатами спортивного циклу 2012-2015 років федерація посіла перше місце у Закарпатті серед неолімпійських видів спорту.

У 2006-2010 роках був депутатом Ужгородської міської ради 5-го скликання. У 2010 році був обраний членом ради, а у 2013 і 2016 роках — заступником голови крайового товариства «Просвіта». Понад два десятки років є членом президії профспілкової організації викладачів і співробітників УжНУ.

У 2001 році Андрій Федорішко нагороджений Почесною грамотою Закарпатської обласної ради, у 2005 — Почесною грамотою міністерства України у справах молоді та спорту і Подякою голови Закарпатської облдержадміністрації, у 2006 — Почесною відзнакою Ужгородської міської ради, у 2010 — Почесною грамотою Закарпатської облдержадміністрації, багаторазово відзначений грамотами Міністерства молоді та спорту за підготовку чемпіонів України, грамотами управління молоді та спорту Закарпатської ОДА, грамотами і подяками ректора Ужгородського національного університету.

Як скромна, хоча й заслужена, людина, ювіляр вважає, що найвагоміші його досягнення ще попереду.

Сердечно вітаючи визначного українського тренера, спортсмена, педаґоґа, громадсько-політичного і культурного діяча Андрія Федорішка з етапною датою життя, висловлюємо йому велику подяку за його багаторічну самовіддану і плідну працю, усією просвітянською громадою зичимо доброго здоров’я і гараздів та подальших яскравих перемог — в ім’я України, для добра українського народу.

Павло ФЕДАКА, голова крайового товариства «Просвіта», головний редактор газети «Трибуна»

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *