Ужанський нацпарк відроджується попри штучно створювані проблеми (фото)

В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція директора Ужанського національного природного парку Віктора Бирковича, на якій він розповів про результати роботи установи за останні три роки, з моменту очолення ним закладу, про міжнародні проекти, які реалізуються спільно із закордонними колегами та проблемні моменти, які періодично виникають у роботі інституції.

Віктор Биркович розповів також про актуальні питання, які виникають у контексті роботи Ужанського національного парку. Це і облаштування прикордонних переходів з Польщею та Словаччиною; розширення меж заповідних територій, рекреаційно-туристичні можливості та наслідки обмеження використання природних ресурсів на території парку.

Ужанський національний пиродний парк знаходиться у верхів’ях річки Уж на прикордонні з Польщею та Словаччиною. Парк включає у себе 5 територіальних наукових відділень, у них працює 98 чоловік, в тому числі 65 охороняє територію парку. Він був створений у 1999 році на базі регіонального ландшафтного парку «Стужиця». Ужанський національний природний парк є невід’ємною складовою частиною першого в світі трилатерального українсько-польсько-словацького біосферного резервату «Східні Карпати», який включено до Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Площа парку становить 39 159,3 га, з яких понад 14  тисяч надано йому в постійне користування. Парк є членом Європейської федерації природно-заповідних територій «Європарк».
Польська та словацька сторони подали в МАБ ЮНЕСКО проект створення транскордонного Польсько-Словацького біосферного резервату „Східні Карпати” на базі існуючих в прикордонні національних та ландшафтних парків, який був офіційно схвалений і включений в міжнародну мережу.
Створення Ужанського НПП було для української сторони прикладом для приєднання до згаданого резервату також прикордонного Стужицького ландшафтного природного парку. Аби реалізувати такий задум було потрібно розширити площу резервату та покращити його природрохоронний статус. З цією метою в 1995 р. С.М.Стойко обгрунтував проект створення на правобережжі басейну Ужанського ландшафтного природного парку республіканського значення на площі 14665 га, який був офіційно затверджений Закарпатською обласною адміністрацією. Оскільки в таких межах ландшафтний парк не репрезентував все різноманіття природної спадщини басейну Ужа був обгрунтований проект створення Ужанського національного парку на площі 39159 га. Національний парк охоплює природні угіддя трьох землекористувачів – Ужанського НПП (14665 га га ), без вилучення три лісництва Велико-Березнянського лісгоспу (11300 га) та 12 800 га територій сільських рад.

Ситуацію з незаконною вирубкою лісу на Великоберезнянщині, зокрема в Ужанському національному парку Віктор Биркович пояснює недосконалим законодавством та низьким рівнем доходів населення, а також відсутності газифікації населених пунктів.

«Вплинути на цю ситуацію важко, адже рівень життя людей, які живуть на території Ужанського національного парку, досить низький. Люди хочуть їсти і грітись», – зазначив директор Ужанського НПП.

Частина лісового масиву, за словами Бирковича, є вилученою і належить Національному парку, на решті здійснюють господарську діяльність лісгосп та громади чільських рад. Тому національний парк не несе відповідальності за всі вирубки лісу, які відбувають на Великоберезнянщині.

Як зазначив Віктор Биркович, раніше громадяни могли звернутись у сільську раду, заплатити за 10 м³, отримати ордер, згідно якого і проводилась рубка. Зараз же ситуація трохи змінилась.

Також Віктор Биркович торкнувся проблеми дестабілізації обстановки в парку окремими політсилами з центром у Мукачеві, які створюють напругу навколо Ужанського НПП, як наслідок йде необ’єктивне висвітлення ситуації в окремих ЗМІ, намагання подати рубки деревини на території сільрад та господарській зоні, як нищення заповідного фонду.

Попри все, парк успішно розвивається, свідченням тому нові проекти, які втілюється у життя, розбудовується туристична інфраструктура, будуються кемпінги. Нещодавно проведено два фестивалі “Загартовані війною” та “праліс-Фест”. На черзі створення спільно зі словацькими науковцями “Парку темного неба”.

Віктор Биркович не втрачає життєвого оптимізму і вірить, що незабаром його дітище матиме потужну міжнародну підтримку.

 

 

 

 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *