Зимова казка

Зимова казка

Холодна красуня Зима мерехтливе срібло на землю намела. Чорна чарівниця Ніченька темним покровом затягнула небо. Все повітря просякло п’янким смаком свіжості та відчуттям таємного дійства.

Мов вакханка в шаленому танці, вигинаючись закружляла, понеслась по сніжній поверхні Хуртовина, здіймаючи за собою білий порошний шлейф. Сивий Вітер-дідуган на скрипці хвацько та пронизливо їй акомпанував.

Мороз рум’янощокий в колючі обійми зелені ялинки загортав та щось звабливе їм, тріскучим від хвилювання, голосом шепотів.

Природа безтямно поринула в розгульну нічну містерію.

Маленькі хатинки горнулись одна до другої, шукаючи тепла та захисту від несамовитої стихії. Деякі несміливо попихкували сизим туманом із димарів грубок. Їх очі-вікна налякано блимали сяйвом вогнів.

В одному із будинків, на підвіконні, в маленькому горщику, тулилась до прозорого скла чудернацька гілка. Все, що відбувалось зовні, здавалась їй таким незвичним та захопливим. Дуже кортіло покружляти у тому дивному танку, відчути себе принадною ялинкою, чи витонченою сніжинкою.

Заворожена феєрією, гілочка мріяла…

Під ранок виснажена Хуртовина вщухла, пригорнулась до стомленого скрипаля-вітру та обоє солодко полинули у дрімоту.

Мороз із осиплим від напруги голосом теж стих і блаженно послабив обійми.

Проснулось Сонечко та розігнало густі хмари нічної завіси, позолотивши, одягнуті в снігові шуби, гілки дерев.

Теплі промінчики залоскотали, відірвали від марева мрійницю гілочку. Вони пестили її, наспівуючи: “Яка ти гарна! Який ніжний, рожевий у тебе цвіт!”.

І справді, за ніч на вигнутій ніжці з’явилась диво-красуня квітка. Наша гілочка перетворилась на трепетну благородну Орхідею, що розкрила свої пелюстки до життєдайного світла, до тепла.

Вона пишно зацвіла серед стужі та негоди, несучи в собі неймовірну чарівність, ласку та наповнюючи все навколо витонченим солодкуватим ароматом і любов’ю…

Від автора. Існує легенда, що прекрасна богиня Венера, вдаючись до любовних утіх, упустила туфельку, яка впала на землю та звернулася в чудову квітку – орхідею. Елегантній цвітучій краліприписували чарівні властивості, з її пелюсток і насіння готували приворотне зілля. У всі часи Орхідея вважалась супутницею краси та символізувала сексуальність.

Інна Конар

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *