Професор УжНУ, доктор юридичних наук Михайло Савчин дав оцінку рішенню Конституційного Суду України, яким було скасовано статтю Кримінального Кодексу про незаконне збагачення.
Рішення КС по незаконному збагаченню є набором доволі часто недоречних цитувань рішень ЄСПЛ і soft law деяких міжнародних установ.
Але декілька ключових моментів.
1. КС піддає сумніву склад злочину за те, що його санкція зокрема передбачає обмеження свободи. Тут це є недоречним, бо Суду тут слід було застосовувати трискладовий тест.
2. КС не враховує деонтологічні речі, що випливають із природи статусу посадовців: вони є свідомими щодо обмежень, що поширюються на них, зокрема декларувати свої доходи – і у разі істотних розбіжностей між статками і задекларованими доходами, має наставати відповідальність посадовців.
3. У світлі цього застереження КС про конституційну заборону самообмови не доречні, оскільки тут йде мова про обов’язок посадовців декларувати свої доходи і пояснити їх джерела.
4. Юридична конструкція складу злочину дещо невалоувшна у частині згадки слова ‘докази’, але вона не складає проблеми, оскільки досудове слідство має навести переконливі докази щодо вини посадовця, який не може навести законність джерел походження своїх доходів і статків.
Рішення вкрай невдале з точки зору аргументації та розуміння окремих аспектів деонтології діяльності посадовців.
Адже якщо посадовець не може пояснити істотну різницю між своїми статками і джерелами свого походження, то він має йти з посади.
Я вже не говорю про інший аспект їх доброчесності, який полягає у здатності ухвалювати чесні, справедливі і правильні рішення незважаючи на будь-який зовнішній тиск, – зазначив Михайло Савчин.
