Професор УжНУ Василь Лемак заявив що обрані від Закарпаття народні депутати України недостатньо активні в законотворчості. Півроку здійснення повноважень обраним 28 жовтня 2012 р. Парламентом дозволяє підвести певні підсумки в роботі, в тому числі й народних депутатів України, обраних від нашого краю.
Власне підсумки невтішні. Не хочу деталізувати, але сукупно закарпатці у Верховній Раді України VII скликання всього зареєстрували близько двох десятків проектів законів (включно з проектами постанов) – в середньому по три-чотири на брата, якщо рахувати лише «мажоритарників», якщо рахувати й інших – ще менше. Але категорія «в середньому» не відображає індивідуальної участі кожного.
Привертає увагу інше – закарпатці-нардепи уперто не бажають підготовки та просування законопроектів, які би стосувалися проблем, наближених до регіону, наприклад: 1) врегулювання законодавства щодо режиму проживання і ведення бізнесу в гірських населе-них пунктах; 2) спрощення режиму транскордонного співробітництва та стимулювання роз-витку відповідної інфраструктури. Європейський досвід може і повинен бути використаний.
Невже в Швейцарії, Австрії чи Італії гірські населені пункти відзначаються лише надбавками до зарплати бюджетникам?! Крім того, закарпатці в Парламенті мусять хоч час від час де-монструвати спільну позицію (можливо, вироблену з «губернатором»). Інакше регіон з такою незначною кількістю обранців буде втрачати.