Добровільна відставка депутата Закарпатської обласної ради від партії «Слуга народу» Олексія Іванча – поганий знак для місцевої влади.
Пише в своєму телеграмі Павло Федака – https://t.me/P_Fedaka/526
Бізнес більше не вважає цей орган статусним і таким, що може гарантувати якісь преференції елітам краю.
Їм простіше домовлятися з центральною владою напряму, вибудовуючи свої стосунки в двосторонньому фарватері.
Подяки власнику реабілітаційного комплексу «Термальні води Косино» за вагомий вклад у зміцнення обороноздатності країни від голови Закарпатської ОВА Віктора Микити, голови облради Романа Сарая, першого заступника голови Закарпатської ОВА Мирослава Білецького, представника 68 батальйону ТРО Дениса Мана, які пролунали під час останньої сесії облради, виглядають спробою підсолодити гірку пілюлю.
Думаю, що вказаним вище посадовцям треба було докласти максимум зусиль для утримання Олексія Іванча в орбіті облради щоб не давати приводу для зайвих розмов.
Трибуна органу місцевого самоврядування тепер залишається важливою хіба для пустозвонів типу Володимира Чубірка, який продукуватиме з неї різноманітні популістські звернення.
Чесно кажучи, у начальника ОВА в умовах воєнного стану є повноваження взагалі не звертати увагу на думку депутатського корпусу і самостійно вирішувати бюджетні питання, але чиновники нашої країни зобовʼязані «грати» у демократію, адже фінансова та військова підтримка Заходом України здійснюється саме за участь у боротьбі за такі цінності з тоталітарними режимами.
