Про це пише волонтер Катерина Легерда:
“В країні кривава війна, а в Мукачеві тотальне порушення прав дитини, і ким???
Самими зажерливими чиновниками, яким скривдити людину, дитину, поламати людські долі, наплювати на закони і Конститиціію, це звичне явище…
У мене питання до усіх, скільки має загинути синів України на війні, щоб терпіти оте свавілля з боку “мукачівського князівства”, бо внутрішній ворог страшніший за зовнішнього…
Просимо не мрачаим, поширити, хто модн прийти сьогодні в 10 год в
Мукачівський суд
“.


Раніше Vira Fediva дала нищівну характеристику службам які мають відстоювати інтереси дітей:
“Орган опіки, до прикладу, очолює людина без відповідної освітньої кваліфікації.
Така собі, Гегедош Ольга Леонідівна, котра не має ні психологічної ні педагогічної освіти, колись працювала в магазині, зате, як вона мені сказала, у неї є «досвід роботи і сертифікат», який дозволяє їй та її колегам дві години допитувати малолітню дитину без присутності та дозволу батьків, задаючи питання на кшталт- «а чи ходять до твоєї мами якісь чоловіки», «а з ким твоя мама спить».
А у мами висняють скільки разів переспала з тим чоловіком і багато іншого, що не надто стосується справи.
Вже не кажу, що всі ці розмови відбувалися в присутності іншої працівниці, яка також вступала в діалог, коментувала, а на моє питання, хто вона така, виявилося – бухгалтер, але вони працюють в одному кабінеті.
Ці «спеціалісти» дозволяли собі давати поради, порушуючі будь-які кордони, типу «вам треба завести собі мужчину, щоб той відчепився». Дуже все професійно, правда? 

А представник вашої горе-комісії, Газдик М.М., який, мабуть, уявив себе старостою не села, а цілої планети, дозволяє собі при всіх сказати матері, яка безмірно любить свою дитину – «А чого ви тоді не зробили аборт. Нащо народили» (фото цього героя додам окремо, бо вже не раз мене вибісив на подібних засіданнях, він там сильно активний, отож нехай його всі знають в обличчя).
Виглядає, що це для вас є нормою.
Очевидно, всі звикли до такого спілкування, бо коли я якось запитала очільника освіти «що це за базар відбувається», то Михайло Лабош здивувався моєму питанню і жодним чином не відреагував і не попросив «героя» замовкнути.
То чи не варто переглянути склад цієї комісії, де люди без моральних принципів беруться вирішувати людські долі.
І роблять це, як шакали, які накидуються на жертву, щоб її розтоптати та морально знищити, отримуючи від цього якусь насолоду.
Назначають всім прийти на 10 годину, чудово знаючи, що хтось буде змушений чекати під дверима годинами, допоки вони викличуть, бо ж куди їм поспішати?
Спокійно порпаються в чужій білизні і влаштовують собі безкоштовне ріалітішоу прямо на роботі. І день якось веселіше їм проходить.
Хто бачив цей бридкий цирк з клоунами, той знає, про що я пишу.
У начальниці Служби у справах дітей, Ольги Рудольфівни Стєпанової, вже давно сталася професійна деформація, яку бачать всі, окрім вас, пане Андрію.
Вона забула, що мета її служби – захищати саме дітей, а не (як у цьому випадку) пенсіонера 70+, у якого раптом з‘явилося бажання бачитися з дитиною, без якої чудово жив всі роки, не сплачуючи аліментів та не захотівши дати їй своє прізвище при народженні.
Стєпанова твердо переконана, що треба силою примушувати семирічну дитину бачитися з чужим для нього дядьком, якого він так боїться, що ховається під парту у школі та притискається до вчительки, щоб його не викрали.
Ви, Ольго Рудольфівно, виявляється, вважаєте, що дитину можна навіть забрати в матері, поки дорослі вирішують ситуацію.
З вами точно все гаразд? Чи у вас помутнів розум від успіху?
Бо ж чудово знаєте, що дитина проживає в прекрасних умовах і мати про неї дбає якнайкраще.
Проте на фоні цих стресів та страхів у дитини вже почалися тривожні стани, які в подальшому можуть стати причиною депресій, фобій та панічних атак.
І це буде також і на вашій совісті.
Бо саме ваша комісія вирішила, що дитина тричі в тиждень повинна під примусом відвідувати незнайомого старого чоловіка, який покинув його матір вагітною і згадав, що має сина, коли той пішов у школу.
І тепер йому цього мало, він вимагає суд дозволити йому будь-коли заходити до будинку, в якому проживає дитина і бути там скільки захоче.
Отой папік ще й мені погрожував при свідках, що нехай лиш спробую ще щось написати у ФБ, тицяючи мені в очі телефон з моїм попереднім дописом.
Але я ж обіцяла, що обов’язково напишу, коли служби з Ратуші будуть діяти НЕ на корись дитини.
Я не порушую слово.
Цікаво, а вам, Ольго Рудольфівно та Леонідівно, той персонаж щось пообіцяв чи також погрожував?
А ви що, злякалися його?
Бо я просто не відстрелюю, ЩО має вами керувати, щоб приймати подібні рішення, які роблять дитині зле та ще й пояснювати мені, що той біотато має там якесь право. Краще б роз‘яснили йому, що у батька є і обов‘язки, якими він знехтував.
У мене поки що все.
Свій висновок я вам вручила і рекомендую уважно вивчити.
Дякую небайдужим, які відреагують та поширять допис, бо, бачу, це єдиний дієвий інструмент.
Нехай люди самі роблять висновок, як працюють чиновники, отримуючи чималі зарплати з наших податків”.