Розвідник Закарпатської бригади розповів про бої з “вагнерами”

Закарпатець нагороджений численними відзнаками, в тому числі орденом «За мужність» 3 ступеня.

Історію з рубрики 128 бригада в обличчях у соцмережі Фейсбук розмістила на своїй сторінці 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада.

Сьогоднішній герой боєць розвідувального підрозділу Юрій з Мукачівщини з позивним «Тор».

“Я контрактник, у бригаді з 2016 року, постійно в розвідці. Сам із Закарпаття, з Мукачівщини.

Наш підрозділ завжди на найнебезпечніших ділянках фронту. На Донеччині ми стояли проти «вагнерів». Їхня група штурмувала нашу посадку, кілька товаришів загинули. І ми пішли в контратаку, щоб забрати тіла. Почався ближній бій, у ході якого восьмеро «вагнерів» перетворилися на 200, а один здався в полон. Він зробив правильний вибір – захотів жити. Це був колишній зек, котрий раніше сидів за розбій, а зараз виглядав як бомж. Із групи тих, кого посилають як «м’ясо». Розповів, що старші знущаються з них, майже не годують, а перед штурмом позаду ставлять загороджувальні загони з кулеметників. І якщо хтось побіжить назад, його «обнуляють». На кількох 200-х «вагнерах» була українська піксельна форма, вони знімають її з наших убитих. Під час першого штурму загинув наш хлопець, і коли ми відбили «вагнерів», із нього встигли зняти форму й берці. Якщо «вагнерам» вдається зайняти наші позиції, вони починають їсти наші сухпаї, настільки погано їх годують. Ми знали це й раніше, полонений тільки підтвердив відомий факт. Його здали в штаб, а далі передали «контрикам» (контррозвідникам). Крім «м’яса» у «вагнерів» є спецура. Вона має новітнє спорядження, зброю й воює по-іншому, професійно.

Під час боїв за Херсонщину наш підрозділ потрапив під ракетний удар. Ми стояли в колишній адміністративній будівлі, передавали через Старлінк результати спостережень. І по нас випустили ракету із зенітно-ракетного комплексу С-300. Вона влучила за 10 метрів від будівлі, і нам дуже пощастило, що в цьому місці була купа будівельних уламків від попередніх обстрілів. Вони поглинули основний удар, тому будівля витримала, хоча плити перекриття зсунулися. Хлопці отримали важкі контузії, але вижили. На місці вибуху залишилася яма діаметром 8 метрів.

А на Донеччині я отримав важке поранення. Потрапив під обстріл із реактивної системи залпового вогню «Град». Йшов із офіцером, і один зі снарядів вибухнув за три метри позаду. Офіцер, на жаль, загинув, а мене врятувала «броня». Чотири осколки прошили каску, але втратили силу й не змогли пробити голову. Я потрапив у госпіталь, довго лікувався. Але як тільки відчув, що можу воювати, не чекаючи дозволу лікарів, сам повернувся в підрозділ. Бо розумів, що хлопці стомлені, їм потрібна підмога”, – розповідає захисник.

Також зазначається, що за особисту мужність і героїзм, виявлені з початку повномасштабного вторгнення росії, боєць-розвідник 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Юрій нагороджений численними відзнаками, в тому числі орденом «За мужність» 3 ступеня.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *