Ректор-зцілювач. До 60-річчя від дня народження керманича УжНУ Володимира Смоланки

Ректор-зцілювач. До 60-річчя від дня народження керманича  УжНУ Володимира Смоланки

Володимир Іванович Смоланка дванадцятий ректор Ужгородського національного університету. Це єдиний в Україні ректор-медик класичного університету. Також він президент Асоціації нейрохірургів України, єдиний з пострадянського простору член Тренувального комітету Європейської асоціації нейрохірургів, автор понад двохсот наукових та навчально-методичних праць, в тому числі в журналах «Stroke», «Neurology», «European Journal of Neurology». Підготував 12 методичних розробок для лікарів та студентів, отримав два Патенти України та авторське свідоцтво на винахід. Підготував одного доктора та двох кандидатів медичних наук. Він член спеціалізованої вченої ради з нейрохірургії при Інституті нейрохірургії ім. А.П.Ромоданова Національної академії медичних наук України, Президент Української асоціації нейрохірургів. Віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація боротьби з інсультом».

Володіючи декількома іноземними мовами, є постійним викладачем Європейської Асоціації нейрохірургів та Європейської Асоціації неврологів. Заступник головного редактора науково-практичного журналу «Судинні захворювання головного мозку». Член редакційної колегії журналів «International Journal of Stroke», «Український нейрохірургічний журнал». Він перший лауреат Національної медичної премії у номінації «Кращий практикуючий лікар» (2012), голова експертної групи МОЗ України зі спеціальності «нейрохірургія». Щороку особисто здійснює 200-250 операцій.

Народився Володимир Іванович 2 квітня 1961 року у сім’ї ужгородської інтелігенції. Батько Іван Васильович Смоланка (1927-2007) був одним з перших студентів Ужгородського університету. Він же став третім випускником нашого вузу, хто захистив кандидатську дисертацію. Усе життя пропрацював на хімфаці, завідував кафедрою, тричі обирався деканом. Та у 54 роки (1980 р.) його вразив ішемічний інсульт. Хворобу вчений поборов і прожив ще два десятиліття, та дар мови до нього так і не вернувся. Мати ректора Євгенія Михайлівна працювала головним лікарем Закарпатської обласної станції переливання крові.

Разом батьки виховали двох синів — Івана і Володимира. Між дітьми було два роки різниці, то ж Володя вимагав, щоб його віддали в школу разом з Іваном. Батьки ледве переконали його зачекати ще рік, але таки влаштували навчатися на рік раніше, ніж зазвичай. Закінчив В.Смоланка Ужгородську середню школу № 1 ім. Т.Г.Шевченка із золотою медаллю. Після школи брат Іван обрав фах хірурга. Його стопами пішов і Володимир, вдавшись до близької, але ще складнішої, спеціальності. Вже з четвертого курсу брати разом працювали у травмопункті міської лікарні. Нині Іван Смоланка керує відділом Національного інститут раку.

1977 р. В.Смоланка вступив на медичний факультет Ужгородського державного університету, який з відзнакою закінчив 1983 р. і здобув кваліфікацію «лікар». Серед своїх вузівських наставників В.Смоланка досі з вдячністю згадує А.Обливача, А.Головацького, З.Лангазо, М.Фатулу, Д.Снігурського, І.Лавкая, І.Коршинського, М.Рішка, В.Калія, П.Шеремета, Б.Булецу.

Після вузу, за направленням, В.Смоланка почав працювати хірургом у райлікарні Брусиловського району на Житомирщині, водночас проходив інтернатуру у травматології Житомирської обласної лікарні. Але мріяв про нейрохірургію, подав документи до клінічної ординатури Київського інституту нейрохірургії і буквально за місяць отримав звістку про зарахування.

По закінченні ординатури впродовж року працював нейрохірургом у Берегівській райлікарні, потім вступив до аспірантури у Києві. Упродовж 1983-1985 р. — клінічний ординатор Київського науково-дослідницького інституту нейрохірургії. 1985-1986 р. — ординатор нейрохірургічного відділення Берегівської центральної районної лікарні. 1986-1989 р. — аспірант Київського інституту нейрохірургії.

У вересні 1989 р. повертається до рідного Ужгородського університету вже викладачем. 1989-1994 р. був асистентом кафедри неврології, психіатрії та гігієни Ужгородського державного університету. Кандидат медичних наук з 1990 р., доктор медичних наук з 2002 р., коли захистив дисертацію «Хірургічне лікування гострих ішемічних порушень мозкового кровообігу».

Вчене звання доцента йому присвоєно 1998 р., професора — 2005 р. Працював у 1994-2000 р. на посаді доцента кафедри неврології, психіатрії та гігієни Ужгородського університету. А з 2001 р. по 1 лютого 2015 р. був завідувачем університетської кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії. Також з 2006 р. по березень 2014 р. працює директором Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології (за сумісництвом). Центр став провідним у державі, тут лікуються люди з цілої України. Щороку фахівці Центру, більшість яких — колишні студенти В.Смоланки, роблять майже 1100 операцій. Це найвища хірургічна активність в Україні.

Сферою наукових інтересів В.Смоланки є хірургічне лікування порушень мозкового кровообігу, больових синдромів обличчя і спини, пухлин головного мозку, епілепсії. Стажувався в університетських клініках США, Словенії, Німеччини, Угорщини.

Від 2006 р. по 2014 р. В.Смоланка був депутатом Закарпатської обласної ради, де очолював комісію з охорони здоров’я.

З 4 березня 2014 р. по 18 травня 2014 р. він виконувач обов’язків ректора Ужгородського національного університету. А з 19 травня 2014 р. і понині обраний ректор. Одразу визначив одним з важливих напрямків розвитку університету наукову інноваційну діяльність, входження до міжнародних консорціумів університетів. Затверджено Концепцію інноваційного розвитку університету на 2015-2025 р. Її розроблено в ході реалізації Науково-навчальним інститутом євроінтеграційних досліджень наукового проекту «Інноваційний університет — інструмент інтеграції в європейський освітній і науковий простір» за фінансової підтримки Міжнародного Вишеградського фонду, який розкриває основні напрями і чинники трансформації УжНУ як класичного традиційного університету в інноваційний вищий навчальний заклад. Окреслено напрями інноваційної діяльності університету у сфері трансферу технологій, механізм її реалізації через Науковий парк. Розкрито засоби підвищення інноваційного потенціалу міжнародного співробітництва УжНУ і його ролі в інтегруванні до європейського освітнього і наукового простору. Сформульовано пріоритетні напрями трансформації традиційного університету в інноваційний. Важливою складовою Концепції є розроблена система індексації та моніторингу ефективності інноваційного розвитку університету, що забезпечить системний аналіз його якісних і кількісних сторін, дасть можливість приймати ефективні управлінські рішення.

У березні 2015 року в УжНУ відкрили інформаційний центр НАТО, створили НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права, а 1 вересня на відновленій кафедрі військової підготовки почали навчання 120 студентів. 27 листопада — рішенням Вченої ради УжНУ створено Музей рукописів та стародруків. У лютому 2017 р. відбулася реорганізація низки навчальних структур університету, в результаті якої було створено факультети історії та міжнародних відносин, міжнародних економічних відносин, здоров’я та фізичного виховання, а також українсько-угорський науково-навчальний інститут. У цьому ж році засновано Міжнародну асоціацію випускників УжНУ президентом якої обрали ректора В.Смоланку.

Нині УжНУ має 21 факультет і 15 тис. студентів, тут працює за основним місцем роботи 151 доктор наук, професор, 723 кандидати наук, усього ж понад 1500 науково-педагогічних працівників. На балансі 97 великих і менших будівель площею 140 тис. кв.м., котельні, електропідстанції, водогони.

За роки ректорства В.Смоланки здійснено ремонти на всіх факультетах. Спільно з угорськими партнерами відремонтовано два поверхи у гуртожитку № 4, спільно з чехами здійснено заміну вікон на філфаці. Зараз ремонтується гуртожиток № 2, а, завдяки виграному гранту від Всесвітнього банку, поліпшуються умови навчання в основному корпусі вузу та умови проживання в сусідньому гуртожитку № 4.

На засіданні Вченої ради УжНУ 17 листопада 2020 р. відзначено, що станом на середину листопада подано 14447 заяв від вступників, з них 11180 від вступників на основі повної загальної середньої освіти. Загалом, до УжНУ зараховано 3681 студента. Нині у виші функціонують вісім спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій за шістьма галузями науки. До складу цих рад залучено 140 науковців, 95 із яких представники УжНУ. 2018 р. відбувся захист семи докторських і 36 кандидатських дисертацій (54% здобувачів — співробітники Ужгородського університету). Торік кожен шостий випускник УжНУ здобув диплом із відзнакою. У різноманітних рейтингах вузів України УжНУ регулярно займає місця від 12-го до 15-го.

2020 р. УжНУ прийняв виклики, пов’язані з пандемією коронавірусу. З 12 березня у виші оголошено карантин. З 1 вересня університет застосовує комбіновані форми навчання (дистанційні та аудиторні), з 15 жовтня усі факультети перейшли на дистанційну форму навчання.

В.Смоланці випало керувати університетом у непросту трансформаційну добу, коли від першої особи залежить особливо багато.

Сергій ФЕДАКА, професр УжНУ, календар “Просвіти” на 2021 рік

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
Новини партнерів

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *