Його не стало на світанку 24 серпня на 78-му році життя. А ще попереднього дня радів рідним Карпатам, через які їхали автівкою, зустрічі із наймолодшою сестрою на батьківському обійсті у Львові, з якою давно не бачився – працює в Італії, тішився великою родиною, що зібралася там, не міг намилуватися дочкою Мирославою, яка прилетіла напередодні з Грузії. Вночі ж стався серцевий напад, і сумлінний трудівник, патріот України, батько і дідусь чесної родини відійшов у Вічність.

Потомственний поліграфіст, він почав трудитися ще підлітком у перші повоєнні роки в друкарні «Атлас» у Львові, де працював його батько. По закінченні Львівського поліграфічного технікуму працював у Закарпатській обласній друкарні. Закінчив Львівський поліграфічний інститут. Очолював одну з найпотужніших в області – Берегівську районну друкарню. Відтак був директором Ужгородської міської друкарні та видавництва «Радянське Закарпаття» в Ужгороді, де на його долю випали нелегкі клопоти з проектуванням нового редакційно-видавничого комплексу та спорудженням житла для його працівників. Трудився інженером-виробничником у Всеукраїнському книжковому видавництві «Карпати».

Знайшов вічний спочинок у рідному селі Солонка під самісіньким Львовом поруч з батьком Степаном Івановичем та дідом Іваном Степановичем Гриценками.

Щиро співчуваємо рідним і близьким Івана Степановича. Хай рідна земля буде йому пухом!

Група товаришів –

поліграфістів, журналістів, книговидавців

(на фото: І.С. Гриценко позує дочці Мирославі у випестуваному власними руками саду. Серпень 2012 р.)