Образотворчий диригент ужгородської неповторності

Образотворчий диригент ужгородської неповторності
Художник і фотомитець Ярослав ДУЛЕНКО розкриває несподівані грані древнього Ужгорода
Чи то верховинський ужгородець, чи то ужгородський верховинець подарував добрий гостинець нашим українцям і зарубіжним гостям — акварельно-фотографічний проект свого імені. Пройшов він під егідою Спілки фотохудожників Закарпаття у Карпатському виставковому центрі Міжнародної федерації фотомистецтва. До експозиції ввійшли 22 світлини та чотирнадцять акварелей з ужгородськими сюжетами.
Ярослав — живописець, графік, фотохудожник. Народився в Міжгір’ї. Закінчив Ужгородський коледж мистецтв імені Адальберта Ерделі. Викладач малювання і фотосправи в Палаці дітей і юнацтва обласного центру Закарпаття.
… Щодо виставки — то тісне злиття двох царин — фото і акварелі — викликало відразу жваве обговорення загалу. Адже образки Ужгорода художні й фотографічні злилися в одну гармонію своєрідного бачення давнього Ужгорода.
Хороше узагальнення дає акварель “Міський мотив” (2020). Тут проглядає і наш час, і, скажімо, початок ХХ століття — звучить сама історія.
Зимовий “Вид на пішохідний міст” (2015) стрічає глядача динамікою шпаркого холодного вітру і знову ж спокійної, як динозавр із пустелі Гобі, історії. В акварельному творі “Засніжило” (2021) дуже вдається автору передати ужгородські реалії та водночас холод близької Верховини, де він народився, дістав яскраві сприйняття снігів і вічності.
Хоча й енергетика літа передана належно — “Липневий ранок” (2020). Або того ж року літній акварельний “Старий дворик”. А “Набережна Ужа” просто таки верховна — в плані польоту духу — акварель 2015 року.
І світлини, і акварелі, словом, пронизані світлом душі славного Ярослава Дуленка.
Відкрив проект світоч і багаторічний голова Спілки фотохудожників Закарпаття Володимир Ньорба..
— Не знаю з чого почати, — мовив заслужений художник України Іван Дідик, — чи з акварелей, чи з фотографій. У фотомистецтві він мене приємно здивував. Що значить хороший апарат у вмілих руках! Думаю, Слава і далі буде дивувати нас, постійно знаходячи в знайомому всім Ужгороді чисто свої творчі узагальнення.
— В нелегкий час стараємося не втрачати вміння бачити красу, — підсумував Я.Дуленко, — йдемо на творчі експерименти. В мене поєднує всі роботи фактура води і ужгородської архітектури. Вважаю за свою удачу, що деякі роботи фотографічні вийшли схожими на акварелі.
Василь ЗУБАЧ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *