На Різдвяний базар по гроші для воїнів

На Різдвяний базар по гроші для воїнів

У Європі вже почалися приготування до Різдва, і цей час ще називають Адвентом. У цю передріздвяну пору християни в особливий спосіб очікують народження Спасителя, чуваючи, колядуючи, відвідуючи різдвяні базари. Німеччина – не виняток і місто над Дунаєм Ульм – також. Тут ледь не на кожному кроці під час Адвенту постають різдвяні хатиночки із традиційними швабськими частуваннями і напоями, притаманними передріздвяній добі. Кожне село має свій різдвяний базарчик, а міста – відразу кільканадцять.

На мальовничій околиці Ульма – Віблінґені, на подвір´ї старовинного католицького монастиря  розташувався один із традиційних різдвяних базарів. Цієї пори сюди приїжджають навіть здалеку, щоб помилуватися унікальним архітектурним ансамблем колишнього монастиря ордену бенедиктинців, який був зведений ще в 11-му сторіччі, і, заодно, щоб зігрітися гарячим глювайном із корицею. Або … українською горілкою із скибкою чорного хліба, добре намащеного українським смальцем. Саме така ідея прийшла до голови  відомої місцевої волонтерки, уродженки  Закарпаття Віолети Матічин, коли вона міркувала, де взяти кошти на допомогу українській армії, долею якої вона переймається ще з 2014-го, присвячуючи левову частку свого часу і ресурсів на допомогу нашому війську.

До слова, німці неохоче роблять пожертви безпосередньо на підтримку наших військових, вони радше віддають свої кровні на потреби наших дітей чи українських біженців у Німеччині. Наша землячка Віолета це добре знає, адже очолює ульмівський осередок благодійної організації «Open Verein», куди з початку війни росії проти нашої Батьківщини надзвичайно багато німців перераховували кошти для допомоги цивільним. Волонтерка ж разом із своїми друзями, серед яких уже чимало біженців, хоче насамперед долучитися до матеріального забезпечення нашого доблесного війська. Таким чином жінка шукає можливість, де б заробити? Її ідея полягає в тому, щоб автентичні українські атрибути і сувеніри, зроблені руками українок, продавати німцям, а на виручені кошти закуповувати речі, необхідні на даний момент нашим воїнам. Слід відзначити, що рішення приймаються колегіально всіма причетними, де кожен з команди може висунути свою пропозицію, куди направити виторг. 

Одним із майданчиків для досягнення мети для українки став різдвяний базар у внутрішньому дворикові монастиря, де, окрім української атрибутики, на кшталт ляльок-мотанок, жовто-блакитних «фенічок», різдвяних віночків, в українському наметі гостів частували традиційними українськими стравами і напоями. За свіжозвареним борщем з пампушками, «бендериками», солодкими горішками вишикувалася черга. Такого аншлагу, як перед українською хатинкою не спостерігалося ніде. Німці одні за одним підходили і просили борщ, чудово вимовляючи українське слово, що не могло не тішити. Але найбільшою потіхою для Віолети Матічин та її друзів став гарний виторг, який дівчата планують витратити на закупівлю теплих флісових светрів для наших відважних захисників, які щодня наближають нашу перемогу.

Оксана Кузьмінська

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *