Сьогодні багато хто прагне до придбання власного автомобіля, адже машина “під рукою” означає, що тепер не доведеться довго простоювати на зупинці в очікуванні потрібного автобуса, а в години пік штовхатися в битком набитому громадському транспорті і т.д. Маршрутні автобуси – одна з болючих тем, яку ужгородці активно обговорюють на кухнях, на роботах і в соціальних мережах. У пасажирів до перевізників зібралася маса претензій, у тому числі з приводу порушень правил дорожнього руху та випадків, коли пенсіонерів, школярів і студентів, велика частина яких їздить за місячним проїзним квитком, відмовляються обслуговувати, шофери демонстративно «просять» їх не заходити у середину транспорту, зачиняють перед старенькими двері, від’їжджають з місця коли ті, роблять хоча б перший свій кульгавий крок на сходинку і зрештою це призводить до масштабних конфліктів і лайки, по обидві сторони барикад.
Буває, хтось, висловлюється на користь громадського транспорту, стверджує, що він більш безпечний, адже навіть якщо ви водій-професіонал, то на міських дорогах стільки шалених автовласників, що ніяке професійне водіння не в змозі вберегти вас від ДТП. Але, на жаль, їзда у вітчизняному громадському транспорті іноді далеко не така вже й безпечна, як хтось може подумати. Швидше навпаки, деяких водіїв громадського транспорту – любителів швидкості – слід підчас саджати в швидкісний болід, а не довіряти їм життя десятків пасажирів …
Днями ввечері автор даної статті скористалася послугами громадського транспорту, сівши біля будівлі торгівельного центру «Україна» в автобус під номером 8, про що вже через хвилину сильно пошкодувала. На годиннику було близько 9, а водій справляв враження абсолютно несамовитої людини. Для початку, сидячий за кермом чоловік демонстративно палив цигарку, і хоч автобус був повністю заповнений людьми, водій зрушив з місця, лише коли допалив, не зважаючи на те, що сморід був чутний на весь салон. Та все ж веселого далі було не мало і під час нашого піт-стопу. Коли видаючи решту шофер бурмотів собі щось під носа, кожного разу коли хтось заходив в середину, одне, що вдалося почути, були слова: «Ви б лізли сюди, навіть якщо б я тут і о 12-й стояв». А коли зайшов старенький дідусь і попросив провезти його 2 зупинки безкоштовно, старенькому видалося витримати на собі купу образ. Після того як завівся мотор, автобус почав гнати на шаленій швидкості, виробляючи на дорозі справжні циркові трюки, від швидкості руху аж дух захоплювало. Ну, а врешті коли настав час того ж раніше згадуваного дідуся виходити на своїй зупинці, він ввічливо попрохав водія зупинитись, коли той у відповідь на весь автобус почав лаяти дідуся, і звинувачувати у тому, що газ він заправляє не для того, аби витрачати його на подібних «дармоїдів». Одним словом, водій робив усе, що заборонено робити водіям громадського транспорту, не лише по законодавству, а й за усіма правилами етикету. Доречі, автору статті, як більшості пасажирів «пекельного» маршруту, довелося вислухати образи і на свій рахунок!
Взагалі останнім часом видається майже щодня бачити подібні картини, взаємного хамства. Деякі старенькі просто тихо кладуть гроші галасуючим водіям у їх скрині, а деякі все ж мають сили чимось дорікнути хаму за кермом.
На що став схожий громадський транспорт? Порушення правил, штовханина, голосні розмови по телефону, топтання, всім тепер начхати на майно оточуючих, тепер можна вдарити необачливо, іноді й навпаки. Звісно іноді не лише водії спонукають до відповідної атмосфери в автобусі, а самі ж пасажири, вдало справляються час від часу з цим завданням. Виявляється, що громадський транспорт, для деяких – це місце прояву своєї агресії.
Напевно, при бажанні можна скласти цілу повість про проблеми взаємодії пасажирів і водіїв маршрутних таксі. Позначити всі існуючі претензії важко. Але чому б не поговорити про найпоширеніші?
Дріб’язок в мішечках. Безумовно, якщо у водія немає решти з великої купюри – це не повинно ставати проблемою пасажира. Ця тема обговорюється вже не один рік, і на всі питання дані чіткі відповіді. Людина купує товар, в даному випадку послугу перевезення, як і в будь-якому магазині. В обов’язок покупця не входить надавати купюри певного номіналу. Це справа водія думати про те, як йому видати здачу. Мати певний запас купюр, можливість розміняти або т.п. Та наші шофери вигадали краще – давати здачу монетками. Відповідно, пасажири отримують на руки купу важкого металу. Сперечатися марно – потрібну кількість грошей отримано. Ніякого обману. Причому, якщо раніше таке відбувалося рано вранці, і це дійсно можна було зрозуміти, то зараз можна отримати розсип дріб’язку у будь-який час.
Як кільки в банці. В Ужгороді вже не перший рік намагаються простежити за тим, як дотримується безпека перевезення пасажирів у маршрутках. Для цього, час від часу, зупиняють маршрутні таксі щільно «забиті» пасажирами.
Так нещодавно ужгородські співробітники правопорядку зупиняли маршрутки, в яких їхало більше дозволених осіб. Саме того «контрольного» дня, постраждала більша звичного кількість людей, які були защемлені дверима, скинуті зі сходів або просто облаяні. Адже. стояти в маршрутках забороняють правила пасажирських перевезень. Не залежно від того «Газель» це, «Хюндай» або «Богдан» з високою стелею.
Але кожен, хто їздить, знає – правила не дотримуються завжди, не кажучи вже навіть про час пік. Іноді для того, щоб доїхати до місця призначення, пасажирам доводиться відчувати себе кільками, щільно упакованими в консервну бляшанку. Тому-що, у гонитві за додатковими 2,30 далеко не всі водії здатні замислитися про те, які наслідки спричинить аварія з такою кількістю людей.
Робота з людьми завжди була однією з найскладніших. Особливо, якщо мова йде про сферу послуг – далеко не всі можуть не зганяти на своїх клієнтах власний поганий настрій.
Співробітників громадського транспорту за існуючими нормами за аналогічні порушення повинні карати їх безпосередні керівники, за законодавством до порушників правил пасажирських перевезень застосовуються заходи впливу аж до звільнення та внесення до «чорного списку», але на практиці це виходить не завжди. Якби з підприємствами-перевізниками, на яких найбільше надходить скарг, розривали договори на перевезення пасажирів на міських та приміських маршрутах, то ситуація, можливо, змінилася б. Але давайте поміркуємо: як найчастіше ми чинимо, якщо нам нахамив водій маршрутки? Намагаємося скоріше забути неприємний епізод, а той, хто нас образив, продовжує псувати настрій іншим. Звичайно, мовчки проковтнути хамство або відстоювати свої принципи – справа кожного. Але чим більше серед нас знайдеться людей, які не будуть спускати хамство і грубість, тим частіше водіїв каратимуть за несумлінне ставлення до своєї справи і до нас.
Споживач має право на те, щоб послуга не представляла небезпеки для його життя, здоров’я та майна. Водії порушують правила дорожнього руху, різко гальмують, пасажири падають в салоні і отримують різні травми. У стані шоку пасажири не звертають уваги на це і не звертаються за відшкодуванням заподіяної шкоди. Не всі знають, що пасажир має право на відшкодування моральної шкоди і шкоди, заподіяної його здоров’ю. Якщо шкоду заподіє співробітник транспортного підприємства, то свої претензії потрібно пред’являти безпосередньо його керівникові. Якщо вимоги споживача не були задоволені у досудовому порядку, він в праві звернутися до суду. Куріння в громадському місці, яким є салон автобуса, – це адміністративне правопорушення. За законом за це передбачається штраф. Але для цього потрібно письмову заяву пасажира із зазначенням часу, коли водій курив, номера маршруту та автобуса. Після цього, якщо факт куріння підтвердиться, на організацію, яка уклала з адміністрацією міста договір на перевезення пасажирів, накладається штраф.
Позбавте себе від 5 складових емоційного раку: критикувати, скаржитися, порівнювати, конкурувати і змагатися.
(Стівен Кові)
Посміхайтеся, це всіх дратує, просто на хамство посміхніться, і пошкодуйте людину за злість. Відповідаючи на хамство і грубість тим же, ви просто даєте привід для продовження скандалу.
Людмила Куклишин