СПО “Карпатська Січ” нагадала закарпатцям про дату 3 лютого як річницю створення громадсько-політичного руху Організація українських націоналістів (ОУН).
Заснована 3 лютого 1929 р. внаслідокоб‘єднанняУкраїнськоївійськовоїорганізації (УВО) тастудентськихнаціоналістичнихспілок (Групиукраїнськоїнаціональноїмолоді; ЛегіїукраїнськихНаціоналістів; СоюзуукраїнськоїнаціоналістичноїМолоді), ОУНбороласьпротигнітуіноземногоокупантанаріднійземлітапрагнуладостворенняєдиної, соборноїУкраїнськоїнезалежноїдержави.
У 1940 році ОУН розділилася на дві частини: старші, більш помірковані члени підтримали Андрія Мельника (ОУН-М), тоді як молодші і радикальніші члени — Степана Бандеру (ОУН-б). Остання група отримала контроль над націоналістичним рухом на Західній Україні, в тому числі над військовим крилом ОУН — Української повстанської армії (УПА), яка була найбільшим українським збройним рухом опору.
Згідно з первісними заявами, головною метою ОУН була розбудова незалежної соборної національної держави на всій українській етнічній території. Ця мета мала досягатися через національну революцію та встановлення диктатури, яка би витіснила окупаційну владу та запровадила уряд, що репрезентував би всі регіони та соціальні групи України. Економіка держави планувалася як поєднання приватної, націоналізованої та кооперативної форм власності. ОУН відкидала будь-який партійний чи класовий поділ і представляла себе як домінуючу силу українського суспільного життя як на українських територіях, так і за кордоном.
У період Другої світової війни ОУН сподівалась використати радянсько-німецьке протистояння та вступила в союз із Німеччиною з метою встановлення єдиної Соборної Української Держави. Проте після передачі Гітлером Карпатської України угорцям у 1939 р. ОУН розпочала підготовку до тривалої боротьби з Третім рейхом.
Антигітлерівський рух Опору розпочався з формуванням «Поліської Січі», очоленої Т. Боровцем, який контактував і з ОУН. Восени 1942 року обидві фракції утворили збройні загони на Волині і Поліссі для боротьби з німцями і радянськими партизанами.
Навесні 1944 року у Львові ОУН заснувала Всеукраїнську Національну Раду.
Після війни ОУН та її союзники здобули контроль над Радою. ОУН і ОУН(р) мали вирішальний вплив на еміграційну українську громаду. Радянська пропаганда прагнула дискредитувати ОУН та ОУН(р) як нацистських колаборантів та наймитів західних розвідувальних служб. Претендуючи на авангардну роль у боротьбі проти російського імперіалізму, ОУН(р) намагалася стати домінуючою силою емігрантського життя.
Зі здобуттям Україною незалежності ОУН починає переносити свої структури до Києва та відновлювати організаційну мережу по країні.
Історія не забута. Війна не завершена.
