У мальовничому селі, що розкинулося попід могутніми Карпатами, жив собі парубок на ім‘я Іван. Був він майстерний і гожий до косарської справи, не мав собі рівних на селі, а дівчата увивалися за ним, як барвінок. Пригледів собі Іван синьооку дівчину на ім‘я Марічка. У тих волошкових очах тонув Іван щоразу, як її бачив, була вона вродлива, щедра, добра душею, але гостра і запальна на характер. Та й їй Іван подобався, що тут приховувати.
Однак інколи стається не так, як би нам хотілося. Не схотіла мати Івана, аби той брав собі в жінки Марічку. От і почала вона сватати сина за Галину. Це була дівчина з сусідньої вулиці, найкраща подруга Марічки, симпатична,чорноброва і завзята до роботи. Не сподобався цей задум Іванові, проте нелегкими зусиллями вдалося матері вмовити сина одружитися з Галиною. Вийшла заміж Галина за Івана, попри Маріччину любов. Не рада тій звістці була Марічка, як її почула, та й так і залишилася одна зі своїм горем нерозділеного кохання.
— «Не жалій , легіню, най жаліє Мати, що ня не хотіла за невістку взяти» — сказала в розпачі Марічка наостанок Івану.
НАД КЛІПОМ ПРАЦЮВАЛИ:
– Міжнародний фестиваль сучасної та народної пісні “Веселка над Тисою” (50% вартості кліпу – нагорода за призове місце).
– Продюсер – заслужений артист України Іван Пилипець.
– Відеозйомка та монтаж – найкращий відеограф Закарпаття Андрій Олаг.
– Меценат – голова Іршавської районної ради Віктор Симканинець. – Генеральний спонсор – батьки учасників ансамблю.
– Звукозапис – керівник ансамблю Степан Гавацко. Ансамбль “Ільничанка” працює на базі Ужгородського обласного палацу дитячої та юнацької творчості “ПАДІЮН”.
