Rozetka UA

Дорогою до Бога через Lectio Divina: закарпатський священник запрошує людей доброї волі

Дорогою до Бога через Lectio Divina: закарпатський священник запрошує людей доброї волі

 Відколи постав світ – людина постійно шукає Бога. Щоправда, вона частіше звертається до Господа, коли їй важко, а життя сповнене труднощів, клопотів і проблем. От як у нинішні, без перебільшення, історичні часи, коли пандемія Коронавірусу набула планетарного масштабу і людству довелося переосмислити багато фундаментальних речей та  поглянути на життя іншими очима. У світлі карантину, коли людина опинилася сам-на сам із собою, вимушено зачинена в чотирьох стінах, вона особливо почувається самотньою, її душевний стан близький до відчаю, вона переповнена екзистенційними страхами і фобіями й не має упевненості у майбутньому, відтак ще активніше перебуває у пошуках Господа. А Він – близько, варто тільки простягнути руку і відчинити Йому  двері.

    Ще на зорі періоду карантину в протоієрея Мукачівської греко-католицької єпархії Романа Кураха виникла ідея зібрати вірян, вимушено зачинених у власних домівках, під дахом всесвітньої павутини – інтернету для розважання Слова Божого. Адже коли людина ділить свій хрест із однодумцями – його стає легше нести. Було вибрано древній метод «Lectio Divina», який існує з давніх часів у Церкві, підтриманий отцями другого  Ватиканського Собору і успішно приносить свої плоди з Євангелізації людей, про що зокрема і розповідає отець Роман у нашій бесіді.

 

 

  • Отче Романе, як і коли виникла ідея створити християнську групу «Lectio Divina», щоб розважати над Словом Божим? Якою є етимологія назви?

 

Назва походить від двох латинських слів і дослівно перекладається, як Божественне читання чи духовне читання. Це є патерналістичний метод, за яким Слово Боже пояснює само себе. В основі лежить читання, яке базується на паралельних текстах із Старого і Нового Завіту. Монахи-бенедиктинці активно використовували цю методику, постійно удосконалювали її. Відтак «Lectio Divina»  або Божественне читання набуло   тієї форми, якою ми послуговуємося і сьогодні. Читання складається із чотирьох частин: lectio (читання), meditatio (розважання над паралельними місцями, які мають на меті сконцентрувати розум людини на Господі), oratio (молитва), contemplatio (споглядання).  Про методу «Lectio Divina» говорить також одна з чотирьох Конституцій другого Ватиканського Собору (1962-1965рр.) «Dei Verbum» (Слово Боже), у якій мовиться про важливість розважання Слова Божого,  передовсім, для нас, духовенства. Пізніше ці ініціативи підтримав Папа Бенедикт XVI, який наголошував, що ця методика розважання над Словом є надзвичайно актуальним сьогодні для цілоого Божого народу, щоб увійти в глибокий особистий діалог з Господом, з тим, щоби споглядати Його обличчя, багате в Милосерді, і щоб наше тіло стало Храмом Духа Святого.  Зазначу відразу, що це не є легкий шлях, бо як казав Іван Хреститель: «Царство Боже здлбувається силою» (Мт. 11,12). Тобто «Lectio Divina»  – це для людей відважних, настирливих, які вибирають важчу дорогу, і хочуть входити у труд слухання Бога, щоб це врешті привело до послуху Його волі.

  • Чому вибрано, на перший погляд, такий неординарний формат зустрічей: у режимі відеоконференцій?

Добре питання. Я і до цього часу робив такі розважання над Словом Божим із іншими спільнотами у реальному житті. На спосіб, у який ми зустрічаємося в групі «Lectio Divina», мене надихнуло бажання поділитись досвідом віри з людьми, які залишилися по своїх домівках під час карантину, пов‘язаноно із пандемією Covid-19. У той час соціальними мережами навіть ширилося красномовне фото, де диявол сміється з Бога і зловтішається з того, що він закрив всі Божі храми і християни не можуть іти молитися до них. А Господь посміхнувся йому у відповідь і сказав: « То правда – ти зачинив церкви, а я повідкривав двері квартир і будинків та ввійшов у родини». А ще мене мотивували вірники, які просили знайти якийсь спосіб молитися і слухати Слово Боже разом, оскільки зачинені церкви. Тоді і прийшла ця ідея: робити такі відеоконференції в режимі онлайн, щоб розмірковувати над Божим Словом. І досвід показує, що Святий Дух є дуже творчим і виявляється – він може діяти і в такий спосіб та торкатися сердець людей, які опинилися вимушено зачиненими вдома. Окрім того я зрозумів: практикуючи таку модель зустрічей, можна торкнутися не тільки ужгородців, а і  мешканців інших міст України та Європи, представників яких ми вже маємо у групі, таким чином захопивши набагато ширшу аудиторію. 

  • Що спонукає Вас активно пропагувати онлайн-бесіди, невже недостатньо того, аби людина відвідала Богослужіння у церкві, причастилася святими тайнами, послухала Євангеліє і проповідь священика?

Власне тут не йдеться про те: достатньо чи недостатньо. Йдеться про щось глибше. Про серце людини. Останні п‘ятнадцять років я аналізував одну дуже важливу річ, що юдео-християнська духовність вчить мистецтву очищувати серце, як духовний орган людини. Про це ще говорили  старозавітні пророки Ісая, Єремія, пізніше отці Церкви, апостол Павло і , насамперед, Ісус Христос, що серце є найбільш інтимним місцем зустрічі Бога і людини.  Людське серце є храмом або Господа, або демона. І я довго думав: як перевтілити моє серце так, аби воно сталоГосподнім храмом? Адже те, що серце є храмом демона, – зрозуміло, бо всі ми народжуємося з досвідом першородного гріха і у кожному з нас, – як каже апостол Павло, – присутнє сім‘я гріха «і ми робимо те, чого не хочемо, а що хочемо – не робимо, бо гріх живе у  нас»(Рим.7 І Господь почав відкривати мені: постійне перебування у слуханні Слова Божого здатне трансформувати серце і зробити його храмом присутності Святого Духа. У Діянні Апостолів описується, як жили первісні християни: вони постійно збиралися на слухання апостольської науки, на ламання хліба й молитву(Ді 2,42). Ця традиція змінювала їх із середини і творила між ними два знаки зрілої віри: єдності між ними і любові у вимірі Христа. Любові, сильнішої за смерть. Постійне перебування у Божому Слові дало мені досвід, що воно – не тільки звук, а воно ще й має потужну силу.  Я почав досвідчувати, що Слово починає діяти у моєму серці і очищувати мене зсередини. Відтак я зрозумів, що цей досвід не можна тримати тільки для себе, ним потрібно ділитися з іншими людьми у різні способи, які нам дає нинішня цивілізація, ЗМІ та інтернет. Коли я досвідчую силу Слова через духовне читання «Lectio Divina» – я входжу в глибоку розмову із живим Богом. Він стає для мене реальним Богом: який має реальний вплив на моє життя. І тоді Святі Лігургії, таїнства та інші способи, які є в Церкві, просто допомагають рости у мені «новій людині» на повноту міри Христа і  дарам Святого Духа, які були влиті у мене  під час таємниці хрещення.  Пророк Ісая каже, що Слово Боже – це якидощ, який сходить на землю, що не повертається, допоки не виконає своєї місії на землі (Іс.55). Так і Боже Слово не вертається до Господа, поки не виконає своєї місії. А місія Слова – це оживити тверду, закам‘янілу землю мого серця, якою її робить гріх, і саме він робить серце нечутливим до того, що Всевишній хоче мені сказати. А, зважаючи на реалії сьогодення, коли в суспільстві існує потужний запит на реформи у всіх сферах, забувається, що потрібна фундаментальна реформа – це реформа людського серця, яка відбувається через очищення Божим Словом. Відтак  реформована зсередини людина стане прекрасним мером, депутатом чи бізнесменом, яка буде трудитися на славу Господа, своє власне спасіння і на благо громадянського суспільства. 

  • Які завдання в контексті функціонування християнської онлайн-спільноти ставите як її модератор?

Вся ця дійсність «Lectio Divina» ставить собі за мету допомогти сучасній людині двадцять першого  століття, яка часто є бомбардованою протирічною інформацією із ЗМІ, сформувати культуру «шема», з івриту – слухати. Слухати Господа, щоб бути Йому слухняним.  Виховати в людині культуру слухання Слова, яке би привело її до пізнання Христа з тим, щоб вона закохалася у Господа і вкорінилася у Ньому. А через  це вкорінення в Ісусі Христі як джерелі життя, радості і живої води привести людину до глибокого прагнення служити Йому. Тому що багато людей сьогодні служать світу, демону і гріху, але мало тих, хто служить Богу і поширенню Його царства на землі. Наступною ціллю Божественного читання  є допомога сучасній людині відкрити для себе, що вона покликана до великої священної історії, яку Всевишній заснував через два союзи любові: через Мойсея на горі Синай  та Ісуса Христа на Голгофі, відповівши на гріх світу Пасхою свого Сина. Адже, вкорінившись у священній історії, наш сучасник почне досвідчувати, що він не є сиротою на землі,  загубленим у сучасному світі модерних технологій, і не живе у темряві. Людина відкриє, що вона є сином чи дочкою великого Небесного Отця, який веде її священну історію спасіння та провадить її в напрямку Небесного Єрусалиму (Од.21-22). Бо дитина Божа пов‘язана зі спадщиною, якою є подвійна обітниця Господа:  у кожному з нас народжується нова людина через таїнство хрещення, яка росте на міру нашої віри, і друга обітниця – це земля обітованна або Новий Єрусалим, як мовиться у Книзі Одкровення, куди ми всі йдемо. 

  • Чи підтримує Владика Мілан Ваші починання?

Я мав із Владикою зустріч, під час якої розповідав і показував йому, як би могли виглядати способи популяризації і розповсюдження  наших онлайн-конференцій, функціонування нашої онлайн-спільноти, і він поблагословив такі ініціативи з побажанням іти вперед. Цей спосіб зустрічей із допомогою інтернету є новим для єпархії, але важливо, щоб справа йшла вперед і перетворювала людське серце на храм Духа Святого. 

  • Чула, що у Вас є ідея максимально розширити онлайн-спільноту «Lectio Divina», аби вона з часом трансформувалася у велику родину. Хто може прийти сюди і що маєте сказати цим людям?

Я свідомий того, що Господь, як і дві тисячі років тому, не захотів, щоб людина блукала у темряві, а відчула себе ще тут, на землі, людиною світла. Щоб вона досвідчила себе дуже любленою Господом, зціленою, прощеною, очищеною Словом Божим, щоб вона перебувала у Господі, а Господь у ній. Тому моє прагнення, яке Бог кладе мені на серце, допомогти всім людям доброї волі увійти в глибокий інтимний діалог з Господом, щоби дозволити очистити себе Словом, яке оживає у згромадженні, що практикувала первісна Церква. Первісні християни були одною великою родиною, де вони знали, допомагали, вимолювали, ділили радощі і труднощі одні одних. На жаль, сьогодні у багатьох парафіях України і Європи спостерігаємо церкву анонімних християн, куди приходять, запалюють свічки, моляться, але не знають один одного. І цей стиль духовного читання має на меті допомогти братам і сестрам, щоб вони стали ближчими одні до одних і відчули себе одною Божою родиною.

                                                                                Спілкувалася Оксана Кузьмінська

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *