Біла іржа  хризантем – Puccinia horiana Henn

Біла іржа хризантем (Puccinia horiana Henn.) – карантинна хвороба, яка швидко поширилась країнами Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки, Австралії і на даний час вважається небезпечною хворобою в розсадниках.

Гриб має високий потенціал адаптації та здатності для існування в нових умовах, хвороба швидко поширюється в різні регіони світу, а вартість ліквідації осередків зараження досить висока. Масове ураження рослин у теплицях може викликати 80% знищення врожаю, аж до повної втрати чисельності рослин хризантем. Навіть слабкий ступінь ураження хризантем білої іржею може зробити культуру неконкурентоспроможною на ринку. У разі акліматизації збудника викорінення хвороби надзвичайно дороге та вимагає багато зусиль, тому інтенсифікація виробництва хризантем з високою щільністю посадки рослин у теплицях забезпечує ідеальні умови для розвитку гриба.

В Україні вперше виявлена біла іржа хризантем в господарстві Біляївського району Одеської області в 2010 р.

Загальний опис

 Гриб викликає ураження частіше листя, рідше стебел і квітів. Захворювання проявляється спочатку у вигляді невеликих яскраво-зелених або блідо-жовтих плям по обидва боки листа. З часом вони збільшуються в розмірах, стають яскраво-жовтими й втисненими в центрі. Спочатку плями яскраво-жовті або рожеві, пізніше стають білими й опуклими. Дуже уражені листки усихають, закручуючись донизу, рослина при цьому виглядає ніби обпалена. При сильному ураженні захворювання може проявлятися на приквітниках і стеблах.

Виявлення та ідентифікація: Захворювання ідентифікується в період вегетації хризантем. Для виявлення хвороби проводять візуальний огляд рослин, а для ідентифікації збудника вдаються до мікроскопічного і біологічного методу.

Способи перенесення та розповсюдження: Збудник хвороби зазвичай передається з зараженими живцями і рослинами хризантем, включаючи зрізані квіти. Природним шляхом переноситься вітром (на відстані більше 800 метрів), птахами, комахами, а так само сільськогосподарськими знаряддями, краплями води при обприскуванні хризантем та інщим.

Фітосанітарні заходи: Фітосанітарні заходи боротьби включають заборону ввезення ураженого садивного матеріалу, так як симптоми можуть проявитися на суцвіттях при транспортуванні: система контролю включає візуальне обстеження зрізаних квітів та обстеження місць виробництва культури.Карантинні заходи спрямовані на запобігання проникнення і розповсюдження хвороби – це фітосанітарний огляд, лабораторна експертиза, вилучення і знищення зараженого рослинного матеріалу.У разі виявлення хвороби в місці виробництва на господарство накладають карантин і проводять заходи щодо локалізації та ліквідації вогнища: забороняють заготівлю та реалізацію живців хризантем, уражені рослини видаляють і спалюють.

З агротехнічних заходів найбільшу значимість мають: знезараження грунту і садивного матеріалу, знищення рослинних залишків, регулювання зрошення і вентиляції теплиць, сівозміна, уникнення закущенності рослин.

Найбільш надійним способом запобігання розповсюдженню хвороби є вирощування толерантних сортів хризантем.

Провідний  спеціаліст-державний інспектор відділу фітосанітарних заходів на кордоні ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області:

Михайловська Ю.В.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *