Актрисою року на Закарпатті стала Олеся Дзуринець

Актрисою року на Закарпатті стала Олеся Дзуринець

 

Днями відбулося нагородження щорічною обласною театральною премію імені братів Шерегіїв. У номінації «Актриса» за найкраще втілення сценічного образу  лауреаткою стала акторка  Закарпатського муздрамтеатру Олеся Дзуринець. Її відзначили за роль Лори у виставі «Готель між двох світів» за п’єсою Е. Шмітта. 

(Цей же спектакль переміг у номінації «Режисерсько-постановочна група» у складі режисера Михайла Фіщенка, художниці Людмили Белої та балетмейстера Дмитра Сньозика).

Олеся Дзуринець народилася 3 квітня  1989 року у Виноградові, де закінчила ЗОШ № 8.  Батько Іван Бідзіля – архітектор, мати  Ельвіра ( в дівоцтві – Молнар) – майстер на швейній фабриці. Олеся з дитинства тягнулася до сцени. Займалася акробатикою і навіть гирьовим спортом, через що думала вступати у циркове училище. Однак батьки вирішили обрати навчання для доньки в межах області, й тендітна дівчина подалася до Ужгородського училища культури. Там замість хореографії їй порадили ширшу спеціальність – «народну художню творчість», де її викладачами стали відомі театрали Тарас Гарагонич і Михайло Микулець. 

Тож після закінчення училища в 2007 році вирішила спробувати свої сили в театрі. Обирала між Львівським обласним театром ляльок та Закарпатським муздрамтеатром. На прослуховування прийшла все-таки в найбільший театр Закарпаття, де здивувала всіх цирковим номером. 

Її дебютом на великій сцені стала роль Герди в музичній казці «Снігова королева» за Євгеном Шварцом. А перший режисером, який її вивів молоду актрису з-за куліс, був досвідчений Олександр Саркісьянц, який приклався до її становлення. З того часу зіграно чимало ролей. Спочатку невеличку на зріст Олесю часто використовували як травесті-актрису — в ролі хлопчиків чи дітей, звіряток. Їй було цікаво перевтілюватися в інші образи, не граючи лише принцес чи позитивних героїнь.

У 2013 році вийшла заміж за молодого перспективного актора Рудольфа Дзуринця. Того ж року народилася перша донька Юля, через рік – друга Іринка. Вимушений декрет завжди для актрис  — непростий період, після якого слід заново вчитися того, що вже колись уміла. Але Олеся з цим справилася, часто приходячи на репетиції з маленькими донечками. Останнім часом акторка плідно працює у виставах заслуженого артиста України Михайла Фіщенка, який чимало їй додає для професійного зростання.

Лауреатка зізнається, що міцну опору має у вигляді акторської сім’ї, де життя і творчість становлять нерозривне ціле. Це ідеальна родина, вважає Олеся Дзуринець, коли чоловік і дружина живуть одним і тим самим – театром. Навіть їхній домашній пес носить ім’я Оскар – з натяком на найвідомішу акторську нагороду у світі. 

Нині до актриси прийшли усвідомлення, що театр – це її життєва справа, адже раніше з’являлися сумніви. Звичайно, хочеться більше їздити з гастролями Україною і навіть за кордон. Але для початку слід перемогти у війні. До речі, чоловік Рудольф Дзуринець із перших днів російської агресії записався добровольцем в тероборону і нині перебуває у лавах Збройних сил України. 

Олександр Гаврош, завідувач літературно-драматичною частиною  Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв. 

На фото Олексія Попова: Олеся Дзуринець у виставі «Привиди маєтку Рейвенскрофт»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *