В Берегові відбулася хода та низка заходів з нагоди 79-ї річниці Карпатської Січі (ФОТО, ВІДЕО)

На мітингу виступили голова ОДЧ “Карпатська Січ” Олег Куцин,  заступник голови “Легіону Свободи” Василь Вовкунович. Василь Вовкунович провів короткий історичний екскурс, в якому розповів, чому Берегово, попри стереотипи, має пряме відношення до подій Карпатської України. Адже саме в цьому місті в 1920-х роках утворився осередок ідейних українців, яких прийняла Чехословацька Республіка, здебільшого, це були викладачі місцевої української гімназії – такі, як Василь Пачовський, Володимир Палятинський тощо (див. Фестиваль «Береги слова» розкрив і сучасну поезію, і призабуте минуле літературного Берегова та Майже сторічна могила видатного професора Берегівської гімназії потребує опіки). Саме в Берегові в українській гімназії в 1921 році був створений перший осередок українського Пласту на Закарпатті. Згодом і пластуни, і вихованці гімназії брали участь в буремних подіях 1938-1939 року, пов’язаних з Карпатською Україною.

Біля Стіни Небесної Сотні учасники акції провели також ще незвичну для обивателів «перекличку» воїнів, загиблих на східному фронті (така військова традиція існує у багатьох народів, і наразі втілюється й в Україні). Гімн України та кілька патріотичних пісень виконав берегівський чоловічий хор «Купаж».

Після мітингу в центрі колонна в супроводі поліції (якої було як для Берегова надзвичайно багато) вирушила до консульства Угорщини, де було оголошено ряд претензій до сусідньої держави – зокрема, стосовно обурення угорцями новим «освітнім законом» та начебто підтримкою Угорщиною сепаратизму на Закарпатті. Оскільки в неділю консульство не працювало, до мітингарів ніхто не вийшов, відтак, Олег Куцин поклав звернення  в поштову скриньку. Водночас він висловив обурення оголошенням тільки угорською мовою на будівлі консульства, і зауважив присутнім поліцейським, аби вони зафіксували цей факт як порушення українського законодавства.

Після акції під консульством колонна рушила вулицею Хмельницького, і біля будівлі міської ради стався інцидент. Представники окремої добровольчої чоти “Карпатська Січ” за допомогою вудки стягли з флагштоку угорський прапор, який висить над міськрадою згідно рішення депутатів від 2006 року. Прапор невдовзі був повернутий на місце.

В центрі міста, на перехресті було кинуто кілька петард та «димовушок».

Фінішною точкою заходів став сквер біля пам’ятника Тарасу Шевченко, біля якого прочитали «Молитву націоналіста», а декілька молодих хлопців запалили фаєри та димову шашку.

Після цього переважна більшість учасників акції роз’їхалась по домівках, а берегівчани (переважно – місцеві АТОшники, які долучилися до акції без жодної політичної символіки, задля запобігання можливим провокаціям чи непорозумінням) відправились на міський цвинтар, аби покласти квіти та віддати шану землякам,  загиблим на війні з Росією.

Довідка: «Карпатська Січ» — парамілітарна організація на Закарпатті в 1938–1939, оформлена 9 листопада 1938 з утвореної у вересні націоналістами «Української національної оборони» (голова Степан Росоха). Після проголошення самостійності Карпатської України «Карпатська Січ» стала її національною армією (начальник штабу — полковник Михайло Колодзінський). Понад сотня січовиків загинула 13 березня 1939 року в боях з військами Чехословаччини, і кілька сотень – в боях 15-18 березня та подальших партизанських вилазках 1939 року з армією Угорщини. Близько 500 січовиків з числа мешканців Галичини були взяті в полон, передані польській владі та розстріляні на гірському перевалі на тодішньому угорсько-польському кордоні (нині – околиці закарпатських сіл Нова Розтока, Верб’яж, Петрусовиця та Лази Воловецького району).

Олег Супруненко, Beregovo.Today