Девіз методу: «Допоможи мені зробити це самому»
В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого стала «Як на Закарпатті запроваджують методики раннього розвитку дітей. Спеціальні системи для дитбудинків та дітей з особливими потребами».
В Ужгороді наприкінці минулого року створеноперший дитячий розвиваючий центр на Закарпатті, що використовує у роботі з дітьми відому методику Марії Монтессорі. Центр «Зростайко» працює на базі навчального центру «Неємія».Спільно з обласними соціальними службами на базі Центру також проводяться літні школи для прийомних батьків та дитячих будинків сімейного типу, сімейні відпочинки з консультаціями сімейних фахівців із залученням іноземних фахівців.
Детальніше про те, як працює центр розказала на засіданні Ужгородського прес-клубу Тетяна Мачабелі, голова асоціації «Закарпаття без сиріт», директор Центру. «В основі методики Монтессорі лежить оригінальна виховна та освітня концепція італійського лікаря, педагога і психолога Марії Монтессорі. Метод успішно працює в усьому світі вже більше 100 років. Сенс Монтессорі – методу полягає в тому, щоб спонукати дитину до самовиховання, самонавчання та саморозвитку. Завдання вихователя – допомогти дитині організувати свою діяльність, реалізувати свою індивідуальність і піти своїм унікальним шляхом. Девіз методу: «Допоможи мені зробити це самому», – розповіла Тетяна Мачабелі.
За її словами, до 20 років минулого століття – це була одна з найкращих методик. Зараз більшість шкіл в Європі, Америці базуються на цій методиці.
«В Ужгороді ми намагаємося запровадити світові досягнення у розвитку та навчанні дітей. Вчимо вчителів, задля цього запросили фахівця з Німеччини. Незабаром розроблятимемо методичні матеріали. Це будуть перші матеріали з методики Монтессорі українською мовою, – додала Тетяна Мачабелі. — Особисто у мене у планах цю систему представити батькам у прийомних сім’ях, вихователям у дитячих будинках.
Детальніше про те, як важливо працювати з дітьми змалечку розповіла Кері Макфарлен, фахівець-педагог Монтессорі з Німеччини. За її словами мета системи Монтессорі, забезпечити всесторонній розвиток дитини. «Ми маємо тіло, душу, розум. Тому має бути увага до кожного з цих аспектів, – каже Кері Макфарлен. – Монтессорі розпочала як лікар і вже у процесі стала педагогом. Вона спостерігала за «дітьми вулиці» і виявила, чому ці діти не розвиваються. У них не було ніяких стимулів для розвитку. Почала розробляти сенсорні матеріали, щоб їх вчити. І це настільки їй вдалося, що новації почали використовувати для звичайних дітей. Дітям була запропонована свобода вибору у підготованому середовищі. І щоб дати всесторонню освіту, вона розвинула 5 робочих сфер, серед яких сенсорика, мова, сенсорика, математика, культура.
Є всі необхідні матеріали, щоб вчити чи розвивати всі органи чуттів. І Марія Монтессорі знала, що мозок стимулюється залежно від навколишнього середовища. Наш мозок повинен тлумачити всі ці послання, зрештою відбувається тренування інтелекту. Діти стануть кращими школярами, кращими студентами, колегами, зрештою будуть мати успіх у житті. До прикладу, двоє засновників Google вчилися у школі Монтессорі, їх успіх зумовлений можливістю працювати у свободі, любові. Якщо дитина щаслива, задоволена, це ті емоції, які допомагають навчанню».
За словами Кері Макфарлен, вчитель за Монтессорі, не є традиційним вчителем у цьому розумінні, він спостерігає, в чому зацікавлена кожна дитина і допомагає, щоб прагнення дитині знайшло цей вихід. І дитина починає старанно працювати. «Якщо цей інтерес знайти і допомогти, дитина буде вчитися добре, буде щасливою і вона ці здібності ,які набула приведе у своє доросле життя, – каже Кері. – Важливо не пропустити хвилю, коли є бажання і інтерес. Хтось критикує це, каже, що такий підхід робить дітей егоїстичними, бо вчитися сам по собі. Кожна дитина має робоче місце з килимком. Є часи, коли діти збираються всі разом. Коли спостерігала, як працюють у середовищі Монтессорі, не бачила, щоб розвивалися діти-егоїсти».
У навчанні за системою відомої італійки нема поспіху, нема тиску і дитина бачить турботу вихователя. У групах займаються різновікові діти: їм подобаються спостерігати за іншими, старші мотивують молодших, – кажуть фахівці.
Як розповіла сама Кері, у школі їй важко давалися мови, математика. «Тепер я розмовляю кількома мовами і сама вчу вчителів», – зауважує жінка.
Практично пройти навчання викладання за методом Монтессорі можна у Києві, але вартість дуже висока. «Методика стала недоступною для тих, для кого вона створювалася, – каже Тетяна Мачебелі, – ми шукаємо способи навчити наших педагогів і плануємо впроваджувати методику у закарпатських закладах.