УжНУ економитиме мільйони, що наразі витрачються «у повітря»

універВчена рада Ужгородського національного університету затвердила Програму енергозабезпечення, яка має на меті оптимізувати витрати вишу на комунальні послуги, за які наразі університет суттєво переплачує – через технічну недосконалість, застарілість обладнання, відсутність новітніх технологій. 

Як поінформував під час засідання Вченої ради ректор УжНУ, доктор технічних наук, профессор Федір Ващук, наразі понад 30 % бюджету університету йде саме на оплату енергоносіїв. До прикладу, Харківський національний університет за наявності 250 тисяч квадратних метрів площі сплачує за ці потреби у рік 20 мільйонів грн. Натомість УжНУ – при 100 тисяч кв.м. площі – витрачає… близько 50 мільйонів! «Тобто маємо колосальний резерв для енергоощадності, – каже ректор. – Необхідне впровадження альтернативних джерел енергії, утім – вдумливе та науково обґрунтоване. Адже сонячні батареї не надто підходять для корпусів УжНУ. Оскільки їх найбільша ефективність – у літній період, у світлу частину доби, а гаряча вода у гуртожитках найбільше необхідна вранці та ввечері, коли активність сонця – найнижча. Щоб не залишилися в боргах після встановлення тих же сонячних батарей з низькою ефективністю, треба усе обґрунтувати, для чого і потрібна відповідна університетська Програма. А щодо басейну, то тут навпаки доцільним є проект державної інвестиційної компанії з геліоенергетики, який наразі уважно розглядаємо. Йдеться про сонячні батареї, які дали б змогу підігрівати воду у басейні і душових».

Сьогодні басейн витрачає на електроенергію удвічі більше коштів, ніж отримує завдяки платним послугам. Під час навчального процесу такі видатки можна обґрунтувати потребами студентів, а у канікулярний період контролюючі органи роблять з цього приводу зауваження. Цієї зими саме з цієї причини університет був змушений призупинити роботу басейну. За словами ректора, помилку було допущено ще на етапі проектування і будівництва басейну. Його площа відповідає іншим 25-метровим басейнам області, займається у ньому стільки ж людей, однак в УжНУ чаша басейну – вдвічі глибша. Це значно здорожує витрати на підігрів води. «Ми не готуємо стрибунів у воду і глибини 1,7 м було б достатньо для розвитку плавання. Замість 800 кубометрів води ми підігрівали б 350, – каже ректор. – Це університетські гроші, які викидаємо на вітер». Крім того, за його словами, більшість котелень, м’яко кажучи, неефективні і несучасні. Не кажучи про внутрішньобудинкові втрати і втрати на тих теплотрасах, конфігурація яких вкрай не ефективна. «Всі пам’ятають ситуацію з будівлею нового ректорату та історичного факультету (раніше – економічного). Тут ми ліквідували аварійну і неефективну теплотрасу, яка від котельні до будівлі простягалася аж через 4 вулиці, довжиною кілька кілометрів», – нагадав проф. Ф. Ващук.

Щодо добудови нового корпусу УжНУ (відповідне питання піднімали члени Вченої ради), то на це потрібні величезні капіталовкладення одномоментно. Є декілька шляхів вирішення цього питання, – каже ректор. Найбільш оптимальною, на його думку, є система лізингу – за рахунок економії коштів на комунальні витрати. «Якщо втілимо відповідну Програму енергоощадності, то зможемо спрямувати вивільнені кошти на ці потреби», – прокоментував проф. Федір Ващук.

Залиште відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *