Як ми вже анонсували, називається цілісна творча мозаїка “Життя продовжується”.
Щойно відкрилася вона в обласному музеї народної архітектури і побуту. Роботи 2021 (саме з того часу не виставлявся митець. — Авт.) — 2024 років свідчать про значний творчий стрибок Сергія Глущука.. Колоритні роботи “Відпочинок під ясенем”, “Коні на Ужі”. Підкуповує авторське бажання повернути до активного життя в наші дні класичну динамічну пластику хореографії (“Вальс”).
Не можна і без еротики, адже для кожного чоловіка, щоб коні часу не помчали невідворотно в даль, треба не забути принагідно створити свою живу копію — дитинча (“Відпочинок у долині”). Художникова Муза — дружина — з’являється теж у найрозмаїтіших ситуаціях. Зворушливою в цьому сенсі є робота “На мості”. А “Кисле яблуко” — то справжній гімн дитинству. Притягують зір неповторні класичні натюрморти — “Троянди у вазі”, “Гвоздики”, “Піони”, “Соняшники”.
Муза з віолончеллю біля водоспаду постає в новій оригінальній іпостасі (“Мелодія”). “Мілана” ж (внучка з повітряними кульками) немовби привносить в ужгородську атмосферу щось неповторно італійське. Доповнює це літня “Липова алея”, яка силою творчого таланту дивовижного реаліста стає сповненою медової теплої тональності. А “Даринка” на дачі — то одночасно і статика, і політ в єдності.
Минуле в аурі сьогодення зафіксоване смаковито в “Замку Шенборна”. А коні (“Вірність”) і “Відпочинок кота” — то просто творча фантастика “від реалізму”.
На відкритті директор музею Василь Коцан, де розгорнулася виставка, нагадав, що поняття “життя” було ключовим на попередніх виставках Сергія Сергійовича у цьому вогнищі культури. Приміром, з успіхом розгорталися вже вернісажі “Життя — театр”, “Життя як воно є”. І взагалі, примітив В.Коцан, “образ жінки, як основи життя, скріплює весь творчий доробок Сергія Глущука”.
Вітав знаного художника директор Департаменту культури і мистецтва Закарпатської ОВА Євген Тищук. Очільник творчого об’єднання професійних художників Закарпаття Василь Брензович відзначив розвиток внутрішньої свободи талановитого художника, котрий теж уходить до складу їхнього творчого осередку. Скульптор і художник Михайло Белень акцентував у виступі на розвитку тематичних підходів у творчості С.Глущука. Це ж бо “відповідає тому процесу, який Сергій сам у собі вибудував. Це й призвело до видимих досягнень у малярстві останнього періоду”.
“Віховими ознаками активного творчого життя” назвав виставлені роботи голова Спілки словацьких митців Міхаел Пийтер.
— За тематикою і майстерним виконанням Сергій Глущук — це істинно закарпатський художник, — зазначив у фундаментальному виступі Заслужений діяч мистецтв України Іван Хланта. — Йому варто віддати десь у музейній установі краю окрему кімнату для постійної експозиції. Адже ці роботи зрозумілі, як і художні твори Тараса Шевченка. Немає сумніву, що картини Глущука будуть близькі і наступним поколінням, стануть колоритною ознакою нашого сьогодення. Ідіть, пане Сергію, далі цією правильною реалістичною дорогою. Це вам удасться без жодного збою. І нині, під час боротьби з іноземними поневолювачами, ви реально заставили всіх думати про живе квітуче майбутнє рідної землі.
Голова благодійного фонду “Сакура-фест” Андрій Дояренко вручив винуватцю торжества орден “Свобода і честь”.
— Дійсно, — сказав на завершення церемонії відкриття Сергій Глущук, — у дуже непростий час ми зібралися. Хаос і порядок зіткнулися в антагоністичному герці. І художники тепер мають не руйнувати, а будувати дивовижне життя для еталонного моделювання Батьківщини. Тому й роботи мої різносторонні. Це йде від світлих сил живого земного реалізму — творчого вогню незламного життя.
Василь ЗУБАЧ.