Відлуння четвертого концерту Мирослави Копинець

Відлуння четвертого концерту Мирослави Копинець

Ще наприкінці травня він пройшов, розклав свої неповторні відлуння горами і долинами по всьому старенькому, як брехня під генделиком, світу.

Концерт, цебто, пройшов.
В обласній філармонії, де колись багато євреїв було, а зараз мало. Та зменшення числа євреїв компенсували збільшенням числа звуків, танцювальних підстрибів і помахів диригентів.
Захід пройшов просто так собі, без особливої причини, приурочення до чогось.
Якщо, звісно, не враховувати, що власниця вишуканого народного голосу М.Копинець цьогоріч закінчить Мукачівський Державний університет під началом старшого викладача, заслуженої артистки України Оксани Ільницької-Хархаліс.
Мирослава розпочала, в супроводі Заслуженого Академічного Закарпатського народного хору, керівником якого є заслужена працівниця культури України Наталія Петій-Потапчук, піснею в обробці Василя Гайдука “Ей, дала сь ня, мамочко”.
А потім був виступ дуету однодумців. Пісню “Не спала я сиї ночі” в композиторському аранжуванні відомого музиканта Антона Дегтярьова пані Мирослава виконала разом із митцем Дмитром Фесенком, практиком експериментальної музики. До речі, його грандіозні музичні арт-проекти, масштабні шоу, відеокліпи та композиторські твори захоплюють своєю потужною силою та завжди неординарним баченням. Свій дует вони назвали “Два стільці”. Два стільці пара. Чудова пара!
Відтак була пісня “Та піду, я піду” в обробці Іштвана Мартона.
Ольга Міщенко склала дует при виконанні закарпатського твору “Серед села дичка”.
Творчо збагатив Закарпаття виходець із цього рахманного краю, відомий музикант Олександр Соліч, бас-гітарист гурту “Моральний кодекс”. Він настільки перейнявся фантастичним талантом М.Копинець, що створив дев’ятнадцять сучасних аранжувань спеціально для голосу Мирослави. На концерті слухачі почули композицію, яка прозвучала вперше. Зветься вона “Мунрайз”, або “Ой, летіли гусоньки”.
Надзвичайний твір “Гей, вівчарику молоденький” був записаний знаменитим Петром Милославським — першим керівником Закарпатського народного хору, на Полонині Руна. Для маестро заспівав його простий закарпатський пастух, ім’я якого розчинилось у Вічності. Але пісня і досі тішить серця цінувальників закарпатської культури. На концерті присутні із замилуванням послухали її у виконанні Мирослави Копинець та скрипаля, артиста Закарпатського хору Михайла Матоли.
Далі явилося на очі чесного народу вже тріо. Пісня “Над рікою Ужем” (слова Миколи Єрмакова, музика Павла Копинця) була виконана Оксаною Дудаш, Вікторією Роман і Мирославою Копинець — нашим світлом і святинею в жіночій подобі. Супроводжував їх на роялі Олександр Ференцик.
Концерт у цілому став плаєм високої, практично реалізованої, культури. Тому, напевно, недарма, наче для підкреслення цієї тези, М.Копинець акапельно виконала пісню “Ой, на плаю”.
На завершення прекрасна гостя з Мукачева провідна актриса Мукачівського драматичного театру Вероніка Тищук разом із шовковою косицею закарпатського культурного життя Мирославою подарували всім театралізовану мініатюру Олександра Соліча “Міс Ю”, або “Сповідь емігрантки” (акордеон Миколи Мірошника). Це, щоправда, зовсім не натякало, що Мирося намірилася дременути десь в Америку до своїх. Їй добре і тут стояти на сторожі давньої культури на перехресті епох.

Василь ЗУБАЧ.

СПІВАЧЦІ МИРОСЛАВІ КОПИНЕЦЬ

Словами говорилось так,
Що всім здавалось — це навіки,
А поміж тим збігали ріки,
Не поверталися навспак.

Словами так співалось все,
Що вокалістка була в дусі,
А всі із нею жили в русі,
І говорили: “Любим це”.

Вертались люди з віч її,
І плакали мов випадково.
В душі у них лишилось слово
Співачки — краплі з течії.


НОВИНИ ПАРТНЕРІВ


НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.