Великі хижі ссавці Ужанського нацпарку (фото)

Великі хижі ссавці Ужанського нацпарку (фото)

На території УНПП поширені 4 види великих хижих ссавців: ведмідь бурий, вовк сірий, рись європейська, кіт лісовий.
Ділянки перебування цих тварин на території парку важливі:
– як індивідуальні ділянки для постійного проживання;
– для розмноження;
– для міграційних переходів в пошуках корму, під час спарювання;
– для формування екокоридорів – основних шляхів переходів тварин між територіями держав та між лісовими масивами сусідніх областей.
На території Ужанського НПП постійно проводяться дослідження великих хижих ссавців у наступних напрямках:
 дослідження просторової структури, методами: стежкування; пошук слідів життєдіяльності у потенційно придатних біотопах); картування достовірних фактів знахідок виду.
 Дослідження екології виду, а саме: особливостей біотопного розміщення виду(біотопні преференції);особливостей живлення; добові переміщення; біоценотичні взаємини з іншими видами.
 Дослідженням особливостей конфлікту людина-хижак.
Територія Ужанського НПП є ключовою територією для збереження та розселення бурого ведмедя. Це визначається трьома факторами:
1. Високий охоронний рівень території.
2. Наявність розмноження на території парку.
3. З’єднаність з популяцією заповідних територій сусідніх держав – Польщі та Словаччини.
На території Ужанського НПП тільки в Ново-Стужицькому ПНДВ існує стабільна популяція ведмедя бурого, чисельність якої коливається в межах 6 – 9 особин, де виявлено барлоги, які заселялись ведмедем і постійно цілорічно реєструють сліди життєдіяльності хижака (сліди, мітки на деревах, екскременти).
З погляду біотопічної придатності, в Ужанському НПП є умови для збільшення чисельності популяції ведмедя бурого, що стає помітним за останні роки. Цьому сприяє і зменшення кількості сільського населення і зниження рівня експлуатації площ сіножатей, які стали інтенсивно заростати чагарниками шипшини, ожини, диких яблунь та груш, які приваблюють сюди хижаків і звичайно ж боротьба служби державної охорони парку з браконьєрством.
Аналіз знахідок слідів життєдіяльності ведмедя бурого виявив наступні характеристики просторового розподілу виду – до 60 % знахідок у стиглих та середньовікових насадженнях бука та ялиці, а також ділянки на межі стацій, зокрема лісового масиву та зарослих вирубок, старших за 10 років, з переважанням підросту і ягідників. Співпадіння трансект добових переміщень ведмедя бурого та вовка відбувається переважно в стиглих та середньовікових насадженнях бука, та ялиці та на ділянках на межі вирубок, а також на антропогенно трансформованих територіях (біля населених пунктів). Ведмедя та рисі в стиглих та середньовікові насадження бука та ялиці.
Для ведмедя бурого характерна всеїдність, що і визначає його спосіб життя та територіальне розміщення особин. У першій половині літа самки з молоддю, крім рослинних кормів, інтенсивно споживають личинок комах, яких шукають у спорохнілих пеньках, розкопують мурашники, пасуть молоду траву, тому їх часто можна зустріти над селами на таких заростаючих сіножатях (фото 1,2,3,4,5 авт.науковий співробітник УНПП Коваль Н.). Цього року реєстрували зустрічі як слідів життєдіяльності (розриті мурашники, лежанки, екскременти, витоптані стежки), так і самих тварин (дорослих самців, молодих одиноких тварин та самок з малятами) біля населених пунктів, які знаходяться на території парку.
У другій половині літа, коли з’являються ягоди, ведмідь тримаєтся біля ягідників. З кінця серпня по жовтень ведмідь має великий вибір кормових об’єктів й інтенсивно живиться, набираючи масу. У цей період у його раціоні переважає ожина, чорниця, брусниця, яблука та груші. Восени в роки урожаїв яблук і груш тварини переміщуються ближче до населених пунктів та їхніх околиць, де є старі покинуті сади (фото 6,7,8,9,10,11 авт. місцевий житель Василь М. ). Цього року тварини були помічені в населених пунктах за поїданням слив та яблук. Поживною добавкою для «Ужанських» ведмедів є букові горіхи або жолуді. Це дає змогу швидко набрати масу і слугує гарантією переходу тварини до зимового сну в разі холодної та сніжної зими. Працівники відділу науково-дослідної та еколого-освітньої діяльності парку з′ясували, що індивідуальні ділянки дорослих тварин займають одночасно території України і Словаччини, адже спостерігається постійна сезонна міграція тварин в пошуках корму.
Дослідження взаємовідносин ведмедя з людиною виділили такі основні ділянки з суттєвим ризиком конфліктів на території парку:
• Пасовища з випасом свійських тварин.
• Ділянки ягідників ( малина, чорниця, ожина).
• Підгодівельні майданчики для мисливських тварин.
• Туристичні стежки, місця відпочинку.
• Прикордонні смуги, на яких працюють прикордонники, нерідко з собаками, в тому числі в місцях, важливих для сполучення популяцій виду суміжних країн.
Виділено такі основні чинники що провокують конфлікт ведмедя та людини:
– співіснування на певній площі ведмедя та людини;
– одночасне відвідування кормових стацій (ягідники) хижаком і людиною;
– використання ведмедем кормів антропогенного походження (підгодівля);
– низький рівень екологічної освідченості населення з питань біології виду, незнання правил поведінки під час зустрічі з хижаком.
ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ В МІСЦЯХ ІСНУВАННЯ ВЕДМЕДІВ:
1. В місцях існування ведмедів необхідно проявляти уважність та обережність. Необхідно триматись відкритих місць та уникати тривалого перебування у ягідниках або чагарниках.
2. При облаштуванні табору або тимчасової ночівлі необхідно впевнитись у відсутності слідів життєдіяльності ведмедя (відбитки лап, екскременти, обдири кори на деревах).
3. Не залишайте поблизу населених пунктів, на постійних маршрутах пересування людей будь-які харчові відходи. Навіть закопані органічні залишки приваблюють ведмедів. Ні в якому разі не можна підгодовувати молодих ведмедів, що цікавляться людською діяльністю та не виявляють страху перед людиною. В майбутньому це обов’язково призведе до нападу на людей.
4. При зустрічі з ведмедем найкраще непомітно залишити місце перебування тварини. Собаки, що супроводжують людину в лісі, можуть спровокувати напад ведмедя.
5. В край небезпечно підходити до ведмежат, ведмедиця реагує надзвичайно агресивно.
6. Подбайте про захист свого майна та свійських тварин. Використовуйте засоби, що запобігають нападам хижаків – огорожі, електропастухи.
Чисельність вовка на території парку за даними зимового обліку тримається в межах 25-40 особин. Відчутно збільшується в зимовий період за рахунок міграцій особин з польської сторони. Під час досліджень встановлено.
Рись європейська – найрідкісніша з хижаків і чисельність її тримаєтьсяв межах 5-7 особин. Реєстрували по всіх відділеннях парку.
УЖАНСЬКИЙ НПП ЗАСТЕРІГАЄ!
Відповідно до Ст.248 Кримінального кодексу України. « Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України,-караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.»
Разом з тим слід знати, що полюванням визнаються дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах. Полюванням у смислі ст. 248 слід також визнавати перебування осіб: а) у межах мисливських угідь, у т.ч. на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з соба ками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; б) на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Незаконне полювання у заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на об’єкти тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, є формальним складом злочину і вважається закінченим з моменту початку полювання незалежно від того, чи були фактично здобуті відповідні мисливські тварини.
фото 1 – розритий ведмедем мурашник.
фото 2 екскременти ведмедя бурого.
фото 3,4 – сліди ведмедя бурого.
фото 5 – сліди вовка сірого.
фото 6-11 – самка ведмедя з ведмежатами.

/

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *