12 березня у малій виставковій залі Закарпатського музею народної архітектури та побуту відбувся вечір пам’яті, присвячений 90-річчю від дня народження Михайла Петровича Тиводара — видатного закарпатського етнолога, науковця, педагога та громадського діяча.
Захід зібрав колег, учнів, рідних, представників академічної спільноти та студентства. У камерній атмосфері учасники вшанували пам’ять ученого, згадали його життєвий шлях, наукову спадщину та внесок у розвиток етнології Закарпаття й України загалом. Особливу увагу було приділено його ролі як автора першого в період незалежності України підручника з етнології, дослідника традиційної культури краю та співтворця обласного скансену.
У межах вечора прозвучали численні виступи та спогади.
Директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан поділився спогадами про Михайла Петровича як принципового науковця й вимогливого наставника, який формував у студентів культуру академічної доброчесності. Так само відзначив його вагомий внесок у становлення етнології як окремого навчального й наукового напряму в регіоні. Зокрема, наголосив на ролі у співтворенні обласного скансену та його стратегічному баченні збереження народної спадщини. Дружина Олена Михайлівна згадала знайомство та становлення Михайла Петровича як особистості та професіонала. Вона розповіла численні історії, які засвідчують прагнення чоловіка зорганізувати культурно-освітній простір для односельчан. Вона охарактеризувала його як невгамовного науковця, який завжди тримав розум у тонусі. Наприкінці промови висловила вдячність присутнім за збереження пам’яті про Михайла Петровича та продовження започаткованих ним наукових традицій. Завітали до простору й нащадки видатної постаті. Син Роман Тиводар та онук Роман Корсак розповіли про нього з позиції близьких сімейних стосунків. Як батько та дідусь він завше тримав дисципліну в домі та навчав найперше слідувати розуму, а не емоціям. Завідувач кафедри готельно-ресторанної та музейної справи Мукачівського державного університету Олександр Малець поділився з присутніми спогадами про Михайла Тиводара як викладача. Відзначив, що його авторитет був настільки знаковим, що ні в кого не виникало сумнівів щодо компетентності його студентів та аспірантів. Про громадську та політичну позицію розповів керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією, єпископ Віктор Бедь. Він зауважив, що у своїх висловлюваннях закарпатець завше демонстрував поміркованість та заразом стійкість власної позиції.Долучились також колеги з факультету. Про викладацькі та наукові здібності пана Михайла поділилися:
декан факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «УжНУ» Віталій Андрейко / Vitaly Andreyko; завідувач кафедри Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби Ігор Ліхтей; професор кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Іван Мандрик; доцентка кафедри археології, етнології та культурології Надія Керецман; старший викладач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн Сергій Ганус / Serhiy Hanus. Своєю чергою почесний голова Закарпатського крайового культурно-освітнього товариства «Просвіта» Павло Федака розкрив його постать крізь призму музейництва та громадської діяльності. У цьому напрямку продовжила вервичку оповіді членкиня цієї ж організації Олена Мешко. Про спільні проєкти стосовно досліджень полонинного господарства розповів скульптор, графік, медальер, мистецтвощнавець, заслужений художник України Михайло Белень. Молода генерація істориків також прийшли виказати шану фундатору регіональної етнології. Голова Студентського наукового товариства «Кліо» Михайло Лендєл / Misha Lendel наголосив на фундаментальності його досліджень традиційної культури Закарпаття та їхній джерельній цінності для сучасної гуманітаристики. Він підкреслив, що праці вченого й сьогодні залишаються актуальними методологічними орієнтирами для молодого покоління дослідників.Вечір пам’яті став нагодою для осмислення наукової спадщини вченого та підтвердив актуальність його праць у сучасному етнологічному дискурсі. Пам’ять про Михайла Петровича Тиводара й надалі надихає дослідників на глибоке й відповідальне вивчення традиційної культури. Його постать залишається моральним і професійним орієнтиром для наукової спільноти Закарпаття.
___
