Ужгородський коледж культури та мистецтв впевнено дивиться у майбутнє

Сьогоднішній наш гість – прекрасна жінка, чудовий фахівець, директор Ужгородського коледжу культури та мистецтв Наталя Шетеля (на фото). Про її роботу, досягнення коледжу та плани – у нашій розмові.
Пані Наталю, розкажіть трохи про себе.
– Нині я директор коледжу, кандидат психологічних наук, магістр театрального мистецтва, спеціаліст-юрист, а також маю першу спеціальність – бібліотечну справу в колишньому Ужгородському училищі культури, котре зараз очолюю.
Достойний набір. Чи стикалися з тим, що люди до такого професійного «комплекту» ставляться з непорозумінням?
– Перше питання, звісно: «Коли ти встигаєш?» Насправді ж після 9-го класу, отримавши свідоцтво з відзнакою, здивувала всіх тим, що пішла на «непрестижну» бібліотечну справу. Але досі вважаю, що це був правильний вибір, адже саме тут працюють прекрасні фахівці, які стали фундаментом мого життя. Викладач зі спеціалізації «Видовищно-театралізовані заходи» Оксана Шип брала мене на різноманітні конкурси та фестивалі, що мені подобалося й наштовхнуло на думку спробувати себе в іншій галузі. Тож після училища я вступила на заочний Ужгородський факультет КНУ «Театральне мистецтво», написала магістерську роботу і захистила її по сценічній мові. (Цей предмет я викладаю нині в коледжі). А тоді паралельно з навчанням працювала лаборантом, потім педагогом у рідному коледжі…
Але цього здалося замало. Тож вступила і на заочне відділення юридичного факультету КНУКІМ. А зіштовхнувшись із стосунками між студентами, викладачами – зацікавилася психологією й почала писати кандидатську на тему: «Соціально-психологічні чинники міжособистісних стосунків у педагогічному колективі коледжу культури і мистецтв».
Скажіть будь ласка, наскільки радо молодь сьогодні йде навчатися в заклади культури? Бо ж професії музиканта, хореографа, як правило, неприбуткові.
– Мені приємно відзначити, що конкурс до нашого закладу дедалі зростає. Минулоріч цей показник становив 2,8 чоловіка на місце. Є спеціальності, які користуються попитом. Наприклад, на диво популярним зараз є напрям «Сценічне мистецтво», який ми відкрили торік. А перед цим було більше бажаючих стати акторами, співаками, сценаристами, режисерами, хореографами. Щодо вашого закиду про неприбутковість, то справді, заробітна плата невелика, але ці творчі люди бачать себе в мистецтві. Тож шкода, що після закінчення навчання їдуть у Київ, бо в нас нема базового вишу для отримання рівня «бакалавр». Інші виїжджають за кордон, бо зарплата там більша, а фахівців менше. Тож вони звільняються з клубів, шкіл мистецтв, філармонії, театрів. Хоча є попит на фахівців – ми одна з небагатьох областей, де щороку відбувається розподіл на роботу випускників.
Що ж потрібно для створення свого базового вишу для отримання рівня «бакалавр»?
– Хороший науково-педагогічний персонал і матеріально-технічна база. Наш навчальний заклад має прекрасну базу, якою може пишатися не кожен ВНЗ. За останні 5 років дуже багато зроблено. У 2017-му приймали міжнародний семінар по хореографії, на якому були хореографи, викладачі шкіл естетичного виховання. Вони відзначили, що такої хореографічної школи, як у нас, в Україні, та й в деяких країнах Європи, немає. Тож ми працюємо над тим, аби створити на нашій базі ще й виш, і матимемо можливість не відпускати в Київ, Львів чи за кордон наших талановитих дітей.
Чи можете назвати випуск­ників коледжу, якими пишаєтеся?
– Звісно. Хочу відзначити талановиту актрису Римму Зюбіну, відому сьогодні за фільмом «Гніздо горлиці». Іван Попович також наш випускник… А взагалі, ми танцюємо, співаємо, розважаємо – тож пишатися можна кожним.
Уже незабаром стартує чергова вступна кампанія. Що скажете юним талантам, котрих хотіли би бачити в себе?
– 2018-й дозволяє приймати до нашого закладу абітурієнтів після 9-го класу за освітнім рівнем «молодший спеціаліст» за спеціальностями «Музичне мистецтво» («Хорове диригування», «Народні інструменти», «Духові інструменти», «Естрадні інструменти»); «Менеджмент соціально-культурної діяльності» («Народне пісенне мистецтво»,«Народне інструментальне мистецтво» (народні інструменти й духові й естрадні), «Видовищно-театралізовані заходи»; «Сценічне мистецтво», «Хореографія», «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Мушу додати, що в закладі аж 12 творчих колективів, тож простір для реалізації завжди є.
Є плани, над якими сьогодні працюєте?
– Звісно, ми хочемо, аби наші студенти випускалися від нас із рівнем бакалавра. Однак корективи вніс новий Закон про вищу освіту, який із 2019-го змінить нашу роботу, тож наразі питання відкрите.
Розкажіть ще, у яких заходах хочете взяти участь?
– Щороку звітуємо про свою роботу перед ужгородцями, закарпатцями. Також у нас є традиційний концерт до Дня матері. А 10 травня о 18.00 запрошуємо всіх у обласний академічний музично-драматичний театр, де відбудеться чудовий концерт за учасні наших творчих колективів. Вхід вільний.
Чи правда, що ваш заклад видає випускникам подвійні дипломи?
– Так. За останні три роки наш коледж тісно співпрацює з європейськими навчальними закладами. Це Будапештське музичне училище імені Егреша Бені, де безкоштовно, паралельно з нашим коледжем, можуть навчатися наші студенти і отримати подвійний диплом. Така практика стосується і Пряшівської консерваторії. Також є культурний обмін між країнами – словаки вже давали концерт у нашій філармонії. Ми ж закордонним друзям покажемо «Сватання на Гончарівці». Цього року наші студенти проходили практику в Пряшівській консерваторії.
А колектив «Акцент» мажореток запросили на фестивалі у Львів та Францію. Звісно, таку співпрацю хочеться розвивати й надалі, адже завжди цікаво подивитися на досвід інших. Це стосується і роботи творчих колективів, і діяльності закладів, подібних до нашого.
Людмила РУДА

Газета “Новини Закарпаття”

Залиште відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *