Чи потрібні Україні нинішні парламентські вибори, чи здатні вони щось змінити на краще? Питання далеко не однозначне, чіткої відповіді на нього немає. А чи потрібні такі вибори сьогодні Ужгороду?
Тут певності значно більше, бо місто перебуває у такій глибокій дірі, що гірше вже навряд чи буде. Будь-яке збурення навпаки може призвести до покращення. Особливо поява на політичній карті міста ще однієї сильної фігури з повноваженнями мажоритарного депутата від обласного центру і навколишнього району.
Найменший з усіх обласних центрів України давно вже задихається у власних затісних межах. Змінити ситуацію можна тільки рішенням Верховної Ради. Але реальний народний депутата (а не маріонетка, яких нам зараз пропонують в асортименті) потрібен Ужгороду і району не тільки тому. За два роки ми переконалися, що нинішня міськрада і міськвиконком – це зграя круків, де один одному око не виклює. Там рука руку миє, а місто з кожним тижнем усе більше хиріє. Інколи взагалі здається, що міська влада працює як ліквідаційна комісія: довести Ужгород до ручки, роздерибанити усе, що від нього лишається і не забути про себе любиму.
Марно сподіватися, що зсередини неї ще зможе з’явитися якась здорова сила. Там вже усе вражене клептоманією в неоперабельній формі. Перемін можна чекати тільки від людини з-поза меж тієї, на переший погляд, різношерстої, а насправді міцно спаяної компанії. То ж кандидат, пов’язаний партійними узами з якоюсь міськрадівською фракцією, нічого не змінить. Байдуже, чи та фракція формально опозиційна, чи провладна – принципової різниці між ними немає. Тим більше на Закарпатті, де влада і офіційна опозиція – це завжди брати-акробати. Усі представлені у міськраді партії виставлятимуть своїх кандидатів, але довіри до них немає. Ми бачили, як за два роки ці партії довели місто до повного розвалу, то ж ці партії уже самі зробили усе, щоб їхні кандидати не викликали в ужгородців нічого, крім цілковитої огиди.
Насправді Ужгороду і району потрібен у парламенті не представник чергової політичної тусні, а людина максимально незалежна, яку би не смикала за ниточки жодна з партій, яка би представляла виключно інтереси своїх виборців – і більше нікого. Це має бути людина з багатим життєвим, політичним, але особливо комунальним досвідом. Це має бути людина, здатна діяти усупереч обставинам, витримувати шалений тиск на неї, а що такий тиск нині буде безпрецедентним – сумніватися не доводиться. Це має бути людина, яка знається на всіх тонкощах виборчої кампанії в Ужгороді і навколишніх селах, знайома з усіма місцевими підводними течіями, бачить усе, що надійно приховано від рядового виборця.
І ще. Ужгородцям потрібен кандидат, здатний захистити їх вибір. Бо мало просто проголосувати. Треба, щоб ці результати ще не були сфальшовані у ніч підрахунку голосів. А те, що масштаби фальсифікації будуть максимальними, ніхто особливо не сумнівається. Дуже пам’ятні місцеві вибори-2010 р., які закінчилися в Ужгороді цілою серією судових засідань, але ті ні до чого так і не призвели. Захищати голоси у нашому «найдемократичнішому в світі» суді вже пізно – це слід робити на радніших етапах, а для цього мати належні ресурси, потужну команду і головне – бійцівський характер. У протилежному випадку ужгородцям просто оголосять вранці уже наперед визначеного і узгодженого кандидата, а наші візити на виборчі дільниці виявляться просто необов’язковим балаганом. Саме так було на останніх виборах обласних депутатів від Ужгорода. Зараз той же сценарій планується повторити у значно брутальнішій і безнадійнішій формі. Поламати його може лише людина безкомпромісна, яка має певні принципи, уявлення про честь і гідність, яка ніколи не піде на угоди з різноманітними крутіями. Ця людина повинна вміти тримати удар, не реагувати на зливу помиїв, яка цього разу буде гігантською, вміти завдавати контрудари – в тому числі на випередження.
Чи є така людина серед усього того паноптикуму, який зараз обговорюється як нібито реальна опозиція всередині міськради? Такої людини там немає і не може бути у принципі. Така людина може з’явитися тільки з-поза меж того осиного гнізда. В іншому випадку дані вибори і для Ужгорода не матимуть жодного смислу, вони нічого не змінять, а тільки посилять ту безнадію, котру зараз переживаємо.
Сергій ФЕДАКА