Ужанський нацпарк відвідали представники Всесвітнього фонду природи (WWF)

Ужанський нацпарк відвідали представники Всесвітнього фонду природи (WWF)
Ужанський НПП відвідали представники ГС «Всесвітній фонд природи Україна» (Pablic Union World Wide Fund for Nature Ukraine») – координатор проектів WWF –Україна, к.б.н. Роман Черепанин та український зоолог та полярник, учасник чотирьох антарктичних експедицій, к.б.н, доцент кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Дикий.
Всесвітній фонд природи WWF в Україні має на меті провести безкоштовний генетичний аналіз біологічного матеріалу (шерсть, екскременти) популяції ведмедя бурого на території Ужанського НПП. Дані дослідження є необхідними для визначення динаміки популяції ведмедя бурого як одного з ідентифікаторів здоров’я екосистеми та оцінки генетичного стану його української популяції.
Спільно з заступниками директора Віктором Бирковичем, Мариною Заяць та начальником наукового відділу Дербале Юрієм узгоджено ключові питання.
Співпраця між Ужанським НПП та WWF є досить тривалою та результативною, зокрема і в з напрямку дослідження великих хижаків. Свого часу на базі Ново-Стужицького відділення з представництвами WWF Польщі та WWF України проведено міжнародний семінар «Великі хижі Українських Карпат» і вперше в Україні на території парку було встановлено електричні огорожі, які допомагають зменшити конфлікт людина-хижак.
При нагоді колектив Ужанського НПП вітає Вихора Богдана з призначенням на посаду виконавчого директора представники ГС «Всесвітній фонд природи Україна» (Pablic Union World Wide Fund for Nature Ukraine»).
Довідково.
На території УНПП поширені 4 види великих хижих ссавців: ведмідь бурий, вовк сірий, рись європейська, кіт лісовий.
Ділянки перебування цих тварин на території парку важливі:
– як індивідуальні ділянки для постійного проживання;
– для розмноження;
– для міграційних переходів в пошуках корму, під час спарювання;
– для формування екокоридорів – основних шляхів переходів тварин між територіями держав та між лісовими масивами сусідніх областей.
На території Ужанського НПП постійно проводяться дослідження великих хижих ссавців у наступних напрямках:
 дослідження просторової структури, методами: стежкування; пошук слідів життєдіяльності у потенційно придатних біотопах); картування достовірних фактів знахідок виду.
 Дослідження екології виду, а саме: особливостей біотопного розміщення виду(біотопні преференції);особливостей живлення; добові переміщення; біоценотичні взаємини з іншими видами.
 Дослідженням особливостей конфлікту людина-хижак.
Територія Ужанського НПП є ключовою територією для збереження та розселення бурого ведмедя. Це визначається трьома факторами:
1. Високий охоронний рівень території.
2. Наявність розмноження на території парку.
3. З’єднаність з популяцією заповідних територій сусідніх держав – Польщі та Словаччини.
На території Ужанського НПП тільки в Ново-Стужицькому ПНДВ існує стабільна популяція ведмедя бурого, чисельність якої коливається в межах 6 – 9 особин, де виявлено барлоги, які заселялись ведмедем і постійно цілорічно реєструють сліди життєдіяльності хижака (сліди, мітки на деревах, екскременти).
З погляду біотопічної придатності, в Ужанському НПП є умови для збільшення чисельності популяції ведмедя бурого, що стає помітним за останні роки. Цьому сприяє і зменшення кількості сільського населення і зниження рівня експлуатації площ сіножатей, які стали інтенсивно заростати чагарниками шипшини, ожини, диких яблунь та груш, які приваблюють сюди хижаків і звичайно ж боротьба служби державної охорони парку з браконьєрством.
Аналіз знахідок слідів життєдіяльності ведмедя бурого виявив наступні характеристики просторового розподілу виду – до 60 % знахідок у стиглих та середньовікових насадженнях бука та ялиці, а також ділянки на межі стацій, зокрема лісового масиву та зарослих вирубок, старших за 10 років, з переважанням підросту і ягідників. Співпадіння трансект добових переміщень ведмедя бурого та вовка відбувається переважно в стиглих та середньовікових насадженнях бука, та ялиці та на ділянках на межі вирубок, а також на антропогенно трансформованих територіях (біля населених пунктів). Ведмедя та рисі в стиглих та середньовікові насадження бука та ялиці.
Для ведмедя бурого характерна всеїдність, що і визначає його спосіб життя та територіальне розміщення особин. У першій половині літа самки з молоддю, крім рослинних кормів, інтенсивно споживають личинок комах, яких шукають у спорохнілих пеньках, розкопують мурашники, пасуть молоду траву, тому їх часто можна зустріти над селами на таких заростаючих сіножатях.Цього року реєстрували зустрічі як слідів життєдіяльності (розриті мурашники, лежанки, екскременти, витоптані стежки), так і самих тварин (дорослих самців, молодих одиноких тварин та самок з малятами) біля населених пунктів, які знаходяться на території парку.
У другій половині літа, коли з’являються ягоди, ведмідь тримаєтся біля ягідників. З кінця серпня по жовтень ведмідь має великий вибір кормових об’єктів й інтенсивно живиться, набираючи масу. У цей період у його раціоні переважає ожина, чорниця, брусниця, яблука та груші. Восени в роки урожаїв яблук і груш тварини переміщуються ближче до населених пунктів та їхніх околиць, де є старі покинуті сади. Поживною добавкою для «Ужанських» ведмедів є букові горіхи або жолуді. Це дає змогу швидко набрати масу і слугує гарантією переходу тварини до зимового сну в разі холодної та сніжної зими. Працівники відділу науково-дослідної та еколого-освітньої діяльності парку з′ясували, що індивідуальні ділянки дорослих тварин займають одночасно території України і Словаччини, адже спостерігається постійна сезонна міграція тварин в пошуках корму.
Дослідження взаємовідносин ведмедя з людиною виділили такі основні ділянки з суттєвим ризиком конфліктів на території парку:
• Пасовища з випасом свійських тварин.
• Ділянки ягідників ( малина, чорниця, ожина).
• Підгодівельні майданчики для мисливських тварин.
• Туристичні стежки, місця відпочинку.
• Прикордонні смуги, на яких працюють прикордонники, нерідко з собаками, в тому числі в місцях, важливих для сполучення популяцій виду суміжних країн.
Виділено такі основні чинники що провокують конфлікт ведмедя та людини:
– співіснування на певній площі ведмедя та людини;
– одночасне відвідування кормових стацій (ягідники) хижаком і людиною;
– використання ведмедем кормів антропогенного походження (підгодівля);
– низький рівень екологічної освідченості населення з питань біології виду, незнання правил поведінки під час зустрічі з хижаком.
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
Новини партнерів

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *