Майже у всіх великих і менших німецьких містах на 24 лютого анонсовані масштабні акції до річниці повномасштабного вторгнення кремлівського диктатора та його армії в Україну. В Ульмі ж перший мітинг, приурочений сумним роковинам, відбувся 22 лютого, на 2 дні раніше.
Це все має дуже просте пояснення, позаяк організатори, серед яких чільним є Пан‘європейський союз у ФРН, вирішили не відступати від традиційного дня – середи. Адже, за словами Андреаса Рааба – віце-президента Пан‘європейського руху у Німеччині, перше віче на підтримку України відбулося 23 лютого 2022 року, у переддень російського нападу. Це була середа. І з того часу склалася традиція щосереди збиратися на головній площі міста над Дунаєм, солідаризуючись з воюючою Україною. За рік часу на ульмівській головній площі у рамках проукраїнських віче виступало чимало політиків, урядників та артистів, як місцевого, так і вседержавного значення. У своїх промовах Україну підтримували католицькі та протестантські єпископи, перед мітингувальниками виступали хори та оперні співаки, з німецької сцени лунали українські повстанські пісні.
От і цієї традиційної середи, під час 45-го віче, організованого німецькими друзями України, на сцену вийшли німецькі політики, щоб висловити свій рішучий протест проти загарбницької війни путіна, підтримати український народ у його боротьбі проти агресора і вкотре звернутися до уряду ФРН із вимогою надати нашій Батьківщині всебічну мілітарну та економічну підтримку. Перед демонстрантами з числа українських біженців, представників місцевої української громади, пересічних німців виступили депутат Європарламенту Норберт Лінс, який активно сприяв втіленню у життя програмі вивозу українського зерна до країн Азії та Африки; міська голова м. Новий Ульм Катрін Альбштайґер, яка з перших днів війни зайняла активну проукраїнську позицію; 1-й заступник мера Ульма Мартін Бендель та інші.
Але центральним промовцем ювілейного мітингу в німецькому Ульмі став гість з України – президент Пан‘європейського союзу в Україні, доктор історичних наук, Ігор Жалоба, який 25 лютого минулого року покинув Академію наук України, щоб взяти в руки зброю і в лавах київської тероборонм піти захищати рідну землю. Професор Жалоба наголосив, що українці не є ніякими нацистами, як стверджує російська пропагандистська машина, а гордим народом, який хоче на своїй землі жити в мирі, дотримуючись європейських принципів і цінностей. За що, власне, і воює: щоб стати частиною великої родини вільних європейських народів.
Музичним обрамленням 45-го ульмівського мітингу за Україну став оперний співак і волонтер Сергій Іванчук з Полтави, який після розстрілу його автівки на Харківщині, якою він евакуйовував мирних людей, отримав поранення і потрапив до Ульма на лікування, встиг заробити собі тут гарну репутацію і стати місцевим улюбленцем. Мітинг закінчився вже традиційно українським гімном у виконанні Сергія Іванчука, якому вторив стоголосий хор з українських мітингувальників, а у повітрі висіла фраза, сказана очільницею Нового Ульма п. Альбштайґер: «Запалимо світло надії». Надії на перемогу, на відвойовану свободу і тимчасово окуповані українські землі, на мирну, квітучу, європейську Україну.
Оксана Кузьмінська
