Мені кажуть: писати про таке – це святотатство. Але чи не є святотатством те, що надмогильну плиту, нехай і тріснуту, постелили у яму на сільській дорозі. Щоб машина не загрузла. Проходить людина і читає: “Пам’ятаємо, любимо, сумуємо. Тато, мама…” Кажуть місцеві, чинадієвці, дитину батьки поховали колись давно. Поставили пам’ятник, а він ось як громаді служить. Плиту ми підняли, поставили на обочині, на видному місці.
Юрій Кравчук,