Сексуальна революція, яка прийшла із Заходу, повністю змінила наше життя. Те, про що колись говорили пошепки, а то й замовчували, зараз набуло надзвичайної відвертості. Особливо актуальною стала проблема співіснування у цивільному шлюбі. Сьогодні все більше пар відмовляються реєструвати свої стосунки. Люди роками можуть жити разом, мати спільне житло, меблі, техніку і т. д., і при тому не особливо перейматися наявністю штампа в паспорті. У таких шлюбах народжуються та ростуть діти, і батьки не засмучуються, що не зможуть колись показати своїм нащадкам момент офіційного створення сім’ї у весільному альбомі. Чи потрібен цивільний шлюб (який ще називають фактичним) взагалі, які переваги та недоліки йому притаманні та як визначити, коли слід все-таки узаконити свої стосунки?

Найчастіше пропозицію пожити спільно роблять чоловіки. На думку психологів, чоловіки перші проявляють ініціативу тому, що мають із цього вигоду, тобто можливість своєрідного маніпулювання жінкою та несуть менше відповідальності, аніж в офіційних стосунках. Нерідко такий спосіб шлюбу пропонують і самі жінки.

Цікаво, що, за дослідженнями соціологів, 70 % чоловіків у громадянському шлюбі вважають себе неодруженими, тоді як 90 % жінок на питання «Ви одружені?» відповіли «так».

Маємо зазначити, що більшість пар у цивільному шлюбі – це молоді люди від 25 до 40 років. Лише третина з них потім реєструється законно, хоча більшість планує зробити це у майбутньому. Статистика доводить: чим довше люди ведуть таке співжиття, тим менше шансів офіційно закріпити сімейний союз.

Цивільний шлюб по-жіночому

Психологи всього світу кажуть: якщо бути чесним, то майже немає жінок, які б не хотіли мати офіційний шлюб. Навіть затяті кар’єристки і бізнес-вумен на якомусь етапі задумуються про штамп у паспорті та дітей, а не лише про гарний відпочинок з коханим і стабільне сексуальне життя. Однак знайдеться багато бажаючих перевірити свої стосунки, просто поживши разом, які не бачать у цьому нічого поганого. Більшість жінок сприймають цивільний шлюб як і звичайний. Є сім’я, чоловік, потрібно займатися хатніми справами і, скажімо, поводитися так, як це належить заміжній жінці. До того ж штамп і обручка забезпечують певний статус у суспільстві. Це, може, не так важливо у великих мегаполісах, але у районних центрах, де всі про всіх знають, таке рідко схвалюється. Також жінкам важко зрозуміти, чому коханий не наважується зробити все офіційно, якщо каже, що штамп нічого не вирішує.

Цивільний шлюб по-чоловічому

Цивільний шлюб ще раз доводить, що чоловіки і жінки – з різних планет. Скільки існує ситуацій, коли чоловік живе з коханою, хоче від неї дітей, але не бажає робити все офіційно. Починає здаватися, що таке відношення до шлюбу закладено у чоловічому ДНК. Зараз не XVII ст., коли у сім’ях було по 10 і більше дітей, – є чого злякатися. Та й емансиповані жінки намагаються швидше вийти працювати. Виходить, фінансовий бік визначної ролі не відіграє. Насправді, психологи роз’яснюють, що справа – в ілюзії свободи. Бути майже одруженим дуже вигідно. З одного боку, налагоджений побут, регулярний секс, психологічна підтримка у разі необхідності, з іншого – певна свобода. Клятв ніхто не давав, документів нема – ось і здається чоловікам, що все це не насправді. Між тим, треба визнати: є молоді люди, які здатні взяти на себе відповідальність за майбутню сім’ю.

Переваги та недоліки безштампових стосунків

Зважаючи на величезну кількість розлучень у нашій країні, не варто бути такими категоричними по відношенню до цивільних шлюбів. Молоді люди, які створюють   офіційні сім’ї винятково на основі почуттів, з часом можуть легко розчаруватися у своєму обранцеві, побачивши його поведінку в побуті. Іноді двом людям треба кілька років, щоб повністю прийняти звички один одного, цілком визначитися, хто які домашні обов’язки на себе бере, при чому такі «притирання» нерідко супроводжуються сварками. У побуті  проявляється справжня суть людини, і може з’ясуватися, що той, з ким ви вже зв’язали своє життя, геть не такий, яким ви його бачили до цього: не так спить, не так їсть, не миє після себе посуд, розкидає речі по квартирі, любить допізна дивитися телевізор у той час, як вам хочеться виспатися перед роботою і подібне. Звичайно, такі речі не повинні стати на заваді щасливого шлюбу, бо ж їх легко обговорити, прийти до компромісів, зрештою – просто звикнути. Але «звикати» виявляється набагато легше, коли ти лише починаєш будувати стосунки і ніяких серйозних зобов’язань на них не покладаєш. Коли ж у паспорті з’являється штамп і держава покладає на кожного з вас, як на членів подружжя, певні обов’язки, – миритися з розкиданими по квартирі шкарпетками стає набагато важче.

Психологи США виділяють кілька «за» і «проти» цивільного шлюбу.

«За»:

1. Для двох сформованих дорослих особистостей, які не мають фінансових проблем, такий шлюб цілком підходить. Якщо жоден з них не хоче чогось більшого.

2. Молодь, яка не впевнена у стосунках, не має власної квартири і стійкого матеріального забезпечення, має шанс перевірити свої відносини, а вже потім зважуватися на щось серйозне.

3. Є можливість навчитися спільними зусиллями вести господарство, вирішувати фінансові проблеми, розподіляти обов’язки. Якщо це вийде, потім можна скріпити союз штампом.

4. Найголовніше для молоді зрозуміти, що шлюб – це не лише радощі, але й будні. Зазвичай після палкої пристрасті у відносинах наступає фаза охолодження. Саме тоді стає зрозумілим, підходять люди одне одному або ні.

«Проти»:

1. Можливо, доведеться витримати пресинг батьків або знайомих.

2. Статистика: чим довше співжиття, тим далі законний шлюб.

3. Є міф, що це несерйозно. На жаль, подекуди це реальність. Деякі люди, особливо чоловіки, вважають, що жінка повинна радіти лише через те, що він живе з нею.

4. Якщо жінка довго виховувала дитину, а чоловік їх залишив, то вона не може претендувати на фінансову компенсацію у вигляді аліментів. Їй складніше повернутися на роботу через втрату часу і, як наслідок, складно фінансово.

Кожен має право на власну думку та заслуговує на щастя, тому й вирішувати, з ким та яким чином зв’язати свою долю, маємо самостійно, не зважаючи на статистичні дані та результати досліджень. Адже головним у сімейному житті, офіційно зареєстрованому чи фактичному, є кохання, повага, взаєморозуміння і підтримка. Кохайте один одного і будьте щасливі!

Наталія Гончарова,

студентка Сумського державного університету