По 72-му виборчому окрузі на мандат до Верховної Ради України претендують два реальні кандидати: Михайло Шелевер та Василь Петьовка. Без сумніву, Михайло Шелевер має перевагу і виборці не пошкодують, що оберуть його до Верховної Ради України. Такий депутат здатний зробити щось реальне для розвитку нашого округу, у парламенті його підтримку відчують всі закарпатці.
Не дай Бог, щоб у третій раз до парламенту пройшов Василь Петьовка. І ось чому. Шановні виборці, зверніть особливу увагу, що В.Петьовка тільки за партійним списком два рази опинявся в парламенті. А чи є якийсь толк нам, мешканцям Тячівського і Рахівського районів, від його депутатської діяльності? Хто бачив Петьовку за трибуною, хто знає, щоб він зареєстрував який-небудь законопроект? Цього народного депутата та повторного кандидата знають у нашому окрузі хіба що п’ятдесят осіб, яким він дав від трьох до десяти тисяч доларів, щоб ті розвезли по школах дитячі гуманітарні шкільні сумочки, а в останній час роздає те, що не може продати у своїх магазинах.
Хочу Вам, шановні виборці, навести один приклад про колгоспника, який колись викрав в’язку сіна з колгоспного поля, кущами ніс додому і декілька соломин чіплялись, потім ніхто не повертався і не збирав соломинки. Василь Петьовка від держави потягнув добру «в’язку», тільки не сіна, а Вам роздає соломинки, щоб Ви ще раз за нього проголосували, та думаю цього не станеться.
Краще нехай Петьовка займається своїм бізнесом, або ж в народні депутати України нехай його обирають мукачівці. Василь Петьовка любить тячівців, але ми його не любимо і голосувати за нього не будемо.
Одні опоненти наголошують: Михайло Шелевер – регіонал. Потрібно визнати, що це правляча партія в державі, у цієї влади є як плюси так і мінуси. Усім важко догодити: Бог ходив по землі і знайшлися такі, що кидали у нього камінням. Шелевера також не всі люди підтримують, тому що він конкретна, принципова людина. За період керівництва Тячівською РДА він зрушив з мертвої точки соціальну сферу села. Михайло Іванович за два роки провів десятки виїзних прийомів у селах разом з службами району. Це дуже важливо, коли людина вирішує свої питання на місці, не виїжджаючи до районного центру, не оббиваючи пороги кабінетів чиновників.
Углянська долина постійно активно приймала участь у виборах, що характерно, ніколи не помилялась. Зараз в цьому кущі трохи напружена ситуація. Велика Уголька має кандидата до Верховної Ради України, колишнього начальника Управління охорони здоров’я Яринича Ф.М., який переконаний, що він до парламенту не пройде. Однак він виконує вказівки Василя Петьовки, який його попросив відібрати трохи голосів від Михайла Шелевера. Села без болота немає, в кожному мешкають інтригани та продажні. Радує, що 75% виборців більше ніколи не продадуть свій голос за пару кілограмів гречки, пачку сигарет або пиво. Перемогу роблять чесні виборці. У них рука ніколи не покладе галочку проти безвідповідальних кандидатів, адже при реєстрації просіювання ніхто не проводить.
М.І.Шелевер десять років не змінював номер телефону, вірю, що як його оберуть до парламенту він теж цього не зробить: буде допомагати нашому регіону. Він прийшов до влади для того, щоб реально змінити життя одного з найбільших сільських районів України. Від помаранчевої влади на посадах залишилось 70% посадових осіб, він нікого не звільняв з роботи.
Зараз з боку його опоненти каламутять воду, запускають чорний піар, який добре фінансується. Замовники – балогівська команда, якою у районі рулює Василь Йовдій – колишній голова райдержадміністрації, головний єцун Тячівщини, права рука кандидата Петьовки. По ньому прокуратура порушувала десятки кримінальних справ, але фактами такі кримінальні справи можна витрусити з останніх штанців, а в кінцевому аркуші легко помилувати.
До прикладу, 16.05.2012 р. прокуратурою Тячівського району Закарпатської області, порушено кримінальну справу №9305612, у Постанові встановлено службові особи Тячівської державної адміністрації в квітні-вересні 2008 р., діючи умисно, в інтересах третіх осіб, Василь Йовдій видав розпорядження №258 від 25.04.2008 р., № 510 від 28.08.2008 р., № 567 від 15.09.2008 р., № 580 від 23.08.2008 р., за якими склали та видали завідомо неправдиві документи, незаконно передали у власність гр.. Чубенка М.І5.05 газемельні ділянки, розташовані в с. Вонігово Тячівського району, які віднесені, згідно класифікації, до угідь земель оборони та перебували у постійному користуванні Міністерства оборони України, державі заподіяно збитків на суму 66934 грн.
Як ви думаєте, винних покарали? Ні! Бо це довірені особи кандидата В.Петьовки. Прокуратурою порушено кримінальну справу № 9305211, що за межами населеного пункту в с. Ганичі організовано незаконний видобуток корисних копалин і державі нанесено збитків на мільйон гривень. Як ви думаєте, для кого видобувалась глина? Для цегельних заводів, власником яких є Василь Йовдій.
Дозвольте зупинитись на двох цегельних заводах в Ганичах. Колись кандидат в народні депутати України Михайло Вурста викупив вищезгадані підприємства, але він їх оформив на приватного підприємця з Руського Поля Володимира Юсипа, а далі Василь Йовдій за копійки забрав від того ці заводи. І про такі злочинні «номери» писати – в газеті не вистачить місця.
Натомість В.Йовдій залучив собі писаря Петра Дідуха, який «малює» з ніг на голову, вішає ярлики на усіх і вся, має намір звинуватити нинішню владу та паплюжить ім’я кандидата у депутати Верховної Ради Михайла Шелевера.
На початку вересня Петро Дідух, який має кличку – галицький приблуда надрукував у газеті «Справа честі» замітку про Михайла Івановича. Хочу довести до відома виборців та читачів, за що Дідух «має зуб» на п. Шелевера. У 2000 р. Дідух «замочив» свою тещу, а тоді М.І.Шелевер очолював Тячівський РВ УМВС. Затримання та арешт Дідуха відбувся, але реального покарання він не поніс, його звільнив суд за висновком судово-психіатричної експертизи.
На днях вийшов у світ черговий номер мерзопакостної дідухівської газетки, у якому її редактор розмістив відкрите звернення Геннадія Москаля проти Михайла Шелевера. За так брехню він би зняв з Дідуха голову, або запроторив його на п’ять років до в’язниці. Г.Москаль телеграмою повідомив, що такого дурного звернення він не писав, а Шелевера знає, як порядного висококваліфікованого юриста та господарника. Я запитав у Михайла Івановича, чому він не подає до суду на газету. Відповідь була проста: « Я на убогих не звертаю увагу».
Василь Добруник
(Далі буде)