Пси гавкають, а «Просвіта» живе! Репліка з приводу піпашо-делеганівських пасквілів на «Просвіту»

Як стало відомо, сумнозвісна особа на прізвище Піпаш, після відпочинку на біржі праці, якимось чином потрапила в Закарпатський краєзнавчий музей, та замість того, щоб робити щось корисне, вникати в проблеми, яких там накопичилося безліч, використовує дорогоцінний час на інше – строчить пасквілі на найстарішу і найзаслуженішу українську громадську організацію області – крайове культурно-освітнє товариство «Просвіта».

Пасквілі і доноси згаданої особи зразка 1937 р. потоком ллються у різні інстанції, в тому числі – до владних структур. Подейкують, що пасквілянт вже підготував черговий свій антипросвітянський «витвір», на цей раз – в Організацію Об’єднаних Націй!

Вердикт відомого серед просвітян Закарпаття наклепника і провокатора Піпаша безапеляційний: відібрати від законного власника (крайового товариства «Просвіта») Народний Дім в Ужгороді і передати його в комунальну власність чи то міста, чи то області…

Що ж, психологія і риторика цього, з коріння комуно-більшовиків, комсомольських смітюхів, чоловічка з плином часу, як це очевидно, не змінилася: відібрати, ліквідувати, знищити, спалити, заарештувати, замордувати, розстріляти тощо.

Обминаючи через брак часу і місця минуле комсомольського ватажка, комуно-більшовика Піпаша та те, до якого стану він довів у свій час Великобичківський музей (це окрема тема), згадаємо лише його окремі «подвиги» у новітні часи: розвал закарпатської організації Руху (за що був виключений з його рядів на з’їзді Руху в Києві 27 листопада 2005 р.), фальсифікація історії закарпатського Руху, що переконливо, аргументовано довів відомий громадсько-політичний і духовний діяч і вчений, доктор юридичних наук Віктор Бедь, поступове руйнування «очолюваної» ним обласної організації ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка і т.д.

До мерзотних вчинків згаданого «діяча» підключився ще один – пріснопам’ятний Делеган, проти якого у свій час, як директора обласного архіву, за махінації з видачею фіктивних довідок, порушили справу, але, після відповідних слізних київських прохань і стимулів, сарака відбувся лише звільненням з роботи…

Недавно його пригрів у Закарпатському краєзнавчому музеї і подарував посаду «заступника директора з наукової роботи» (!) ще один з «відомих» діячів – В. Шеба. Людина, яка ніколи не працювала в музеях, музейної специфіки не знає, «керуватиме» наукою! А, може, у такий спосіб створюється перспектива разом поторгувати експонатами, зокрема, старовинними монетами, колекція яких з музею ще не вся розкрадена?

Коріння Делегана – з того ж комуно-більшовицького болота, методи – подібні до комуно-піпашівських: наклепи на крайове товариство «Просвіта», вимоги – відібрати будинок, усунути провідників тощо. Дійшов чоловічок зі своїми пасквілями аж до київської преси, де в одній з газет опублікував наклеп на «Просвіту», чим безмежно пишався, роздаючи в Ужгороді копії створеного ним наклепу направо і наліво, не враховуючи тільки те, що за наклепи доведеться відповідати…

Обкидуючи крайове товариство «Просвіта брудом, «забувають» піпашо-делегуни порівняти здобутки «Просвіти» з часу відродження зі «здобутками», очолюваних ними громадських організацій. Таке порівняння – явно не на користь наклепників.

Відроджена в 1990 р. «Просвіта» заснувала у Народному Домі в Ужгороді унікальну бібліотеку (близько 8 тис. книжок), створила чотириголосий змішаний хор, провела в містах і селах області понад 300 знаменитих просвітянських днів і вечорів, з них понад 200 у Народному Домі «Просвіти» в Ужгороді, вирвала із забуття і включила в контекст історії імена понад 150 подвижників українських національно-визвольних змагань, спаплюжених у свій час піпашо-делеганівськими комуністичними недобитками, встановила визначним подіям і постатям української історії краю ряд меморіальних таблиць, після 9‑річної виснажливої боротьби повернула у власність Народний Дім «Просвіти» в Ужгороді, вивела його з аварійного стану, здійснювала і здійснює постійно його ремонти та облаштування, видала понад 80 книжок з історії і культури Закарпаття, з них 24 унікальні щорічні календарі-альманахи «Просвіти» і т.д. і т.п. І все це – без жодної державної копійки, усупереч протидії українофобів, антидержавників типу піпашів-делегунів!

А чим можуть похвалитися згадані пасквілянти? Отож-то! Нічим. 

Як у лікаря, у мене виникає підозра, що у них не все гаразд із здоров’ям: у весняну пору ознаки шизофренії, як правило, загострюються…

Перефразовуючи дещо заголовок нашої репліки з відомої народної мудрості «Пес гавкає, а караван іде…», кажемо: «Пси гавкають, а «Просвіта» живе»!

Федір ПОП,

лікар, член ради крайового товариства «Просвіта»

clipnews.info

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
Новини партнерів

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *