Політолог Антон Бендаржевський вважає, що вже пройдено найнижчу точку угорсько-українських відносин

Угорське населення боїться розширення та глобалізації війни. Інтерв’ю  з Антоном Бендаржевським 

Чи покращуються українсько-угорські взаємини, коли можлива зустріч Орбана та Зеленського, як впливає американська політика на ситуацію в Україні – на ці та інші питання власне українського та загальноєвропейського масштабу в ексклюзивному інтерв’ю редакції КІССО розповідав європейський аналітик, директор фонду економічних досліджень «Oeconomus», відомий експерт та оглядач Антон Бендаржевський.

  • Як Ви оцінюєте розвиток угорсько-українських двосторонніх відносин, чи можуть вони в майбутньому рухатися в напрямку покращення чи подальшого погіршення?

Я вважаю, що ми вже пройшли найнижчу точку угорсько-українських відносин, я б назвав це 2022-2023 роками, коли лунали більш жорсткі заяви з обох боків на адресу один одного. Важливо підкреслити, що Угорщина досі була і є другом України, навіть якщо це не сприймалося в українській пресі. Крім зброї, Угорщина надає Україні будь-яку іншу підтримку, включаючи гуманітарну допомогу, прийом українських біженців або політичну підтримку країни (голосування за фонди ЄС, рішення про початок членства чи санкції проти Росії).

Після того, як у грудні минулого року Україна погодилася виконати найважливіші вимоги Угорщини (частково через політичний примус), які зачіпають права закарпатських угорців, шлях до нормалізації взаємин двох країн був відкритий.

Відтоді переговори тривали, так би мовити, на «задньому плані», і цьогорічна зустріч Петера Сійярто та Дмитра Кулеби явно вплинула на напрям домовленостей. На мою думку, позитивна тенденція збережеться – це видно ще й з того факту, що останніми місяцями з публічного простору зникли характерні раніше різкі двосторонні висловлювання.

Однак справжнім проривом стане зустріч Віктора Орбана та Володимира Зеленського, яку організовують. Проте навряд чи це відбудеться до виборів у Європарламент.

  • Прем’єр-міністр Угорщини зустрівся з Дональдом Трампом у США. Головною темою їхньої розмови стала війна в Україні. Віктор Орбан заявив, що якби Трамп залишився президентом, війна б не почалася, але якщо він повернеться цієї осені, то зможе швидко її зупинити. Чималий резонанс в Україні викликають і заяви самого Віктора Орбана. Що ви думаєте про це та про угорсько-американські відносини, якщо Дональду Трампу вдасться взяти реванш? Як його повернення може вплинути на роль Віктора Орбана в Європі та війну в Україні в цілому?

Повернення Дональда Трампа, безумовно, було б позитивним кроком з точки зору відстоювання інтересів Угорщини та покращення угорсько-американських відносин. Угорський уряд відкрито підтримав кандидата від республіканців, що обов’язково відповість взаємністю в разі обрання Трампа. Серед іншого, ми можемо очікувати скасування тих заходів, які негативно впливають на угорців (наприклад, заходи щодо уникнення подвійного оподаткування) та налагодження ділового та стратегічного партнерства.

Проте я не очікую кардинальних змін від керівництва республіканців щодо України та Росії. Американський національний інтерес однаковий як для демократів, так і для республіканців: стримування Росії та збереження міжнародного статус-кво. Для ролі Сполучених Штатів як глобального гегемона життєво важливо уникати створення прецеденту: коли країна досягає своїх цілей за допомогою військової сили, і ні Вашингтон, ні його союзники нічого не можуть з цим зробити. Такий прецедент мав би дуже негативний вплив на американську зовнішню політику у випадку Китаю, Індії, Ірану, Бразилії чи інших держав, які претендують на помітну міжнародну роль. Тепер США повинні продемонструвати, що Сполучені Штати сильніші, ніж будь-коли, і що напад на союзників США буде протистояти атакуючій стороні – неважливо, чи це Росія в Україні чи потенційно Китай на Тайвані. Через усе це засоби можуть змінитися, але кінцева мета – ні, навіть за Дональда Трампа.

  • Наближаються літні вибори до ЄС, а також муніципальні вибори в Угорщині. Якими ви бачите шанси владних партій і опозиції в цих змаганнях? Різниця між партіями може зменшитися, які тенденції щодо цього? Чи має значення на цих виборах те, як партії в Угорщині ставляться до України, війни, ситуації навколо  закарпатської угорської меншини?

Я не хочу вдатися до прогнозів, це не мій стиль. Але очевидно, що тема України й надалі буде домінувати під час виборів з кількох причин. По-перше, Україна з нами поруч, ми межуємо між собою. Безпекові виклики, війна, приїзд біженців абсолютно відчуваються і по цей бік кордону.

Інша причина – становище закарпатських угорців, за яке Угорщина несе відповідальність – це є невід’ємною частиною угорської зовнішньої політики і навіть включено в угорську конституцію.

Третя причина полягає в тому, що, виходячи з різних опитувань громадської думки, можна побачити, що угорське суспільство здебільшого стурбоване війною з точки зору зовнішньої політики.

Угорське населення боїться розширення та глобалізації війни і готове зробити все, щоб цього уникнути.

Ось чому риторика миру зайняла домінуючу роль у комунікації угорського уряду, і це також не зміниться в найближчі місяці. Немає підстав припускати, що в іншому випадку український уряд чи інші європейські країни не хотіли б миру, просто вони по-іншому уявляють шлях до нього.

  • Угорщина зараз досить ізольована в ЄС, чи може ця ситуація змінитися після літніх виборів до Європарламенту? Позиція Угорщини щодо оцінювання війни в Україні різко контрастує з мейнстрімом у Брюсселі. Але так було й раніше під час міграційної кризи і, судячи з нинішнього розвитку подій, чи виправдані побоювання угорської сторони? Чи може таке повторитися у зв’язку з війною в Україні?

Немає сумніву, що в міру того, як війна триватиме, серед європейських суспільств настане певна втома, а українська проблематика відійде на другий план.

Позиція Угорщини не стане мейнстрімом, очікується, що стратегічна мета придушення Росії та підтримки України й надалі буде домінувати. У той же час повідомлення Будапешта про негайне припинення війни більше не буде частиною маргінальності чи якогось відхилення, а все більше буде позицією, представленою кількома європейськими державами, частиною дискурсу, з яким мають рахуватися європейські особи, які приймають рішення.

Але в наступний період багато залежатиме від перебігу війни.

  • Економіка Угорщини значною мірою залежить від автомобільної промисловості, а останнім часом і від китайських інвестицій в акумулятори. Як ви оцінюєте цей тренд з погляду економічної політики? Чи може Угорщина бути залучена до процесів відбудови в Україні?

Я думаю, що уряд вмів добре розпізнавати та використовувати найважливіші економічні тенденції. Виробництво автомобілів однозначно вважається рушійною силою Європи, і було цілком логічним кроком залучити європейських, насамперед німецьких, автовиробників до Угорщини. Поєднання кваліфікованої домашньої робочої сили з найінноваційнішими промисловими технологіями Європи та закріплення виробників автомобілів протягом багатьох років означало незаперечні економічні результати. Усе це привернуло до Угорщини різноманітні інші сектори та послуги, пов’язані з виробництвом автомобілів.

Оскільки тренд у виробництві автомобілів явно змістився в бік електромобілів, угорський уряд вчасно та швидко усвідомив цей процес, і в останні роки вони почали готувати та реорганізовувати вітчизняну інфраструктуру. Кілька міжнародних компаній, які займаються електромобільністю та виробництвом акумуляторів, осіли або осідають в країні. Уряд конкурував, наприклад, у боротьбі за європейський завод Tesla, і ми були одними з перших, хто надав полігон для себе – можливості для водіння автомобілів у південно-західній частині Угорщини.

Ми зробили все можливе, щоб підготуватися до міжнародних економічних тенденцій. Довгострокова мета полягає в тому, щоб мати необхідні інструменти для можливої ​​трансформації виробництва автомобілів, що працює тут, і таким чином зберегти європейські автовиробництва в Угорщині.

Угорщина має серйозні ноу-хау в сферах енергетики, машинобудування, сільського господарства, будівництва та логістики, і всі ці сектори були експортовані в останні роки партнерам у Східній Європі, Центральній та Східній Азії, через вітчизняні компанії. Якщо війна закінчиться, відновлення України стане надзвичайною можливістю для угорських компаній з усіма цими знаннями. Тому нормалізація двосторонніх відносин між Угорщиною та Україною також важлива з точки зору національних інтересів Угорщини, яка, я сподіваюся, може відбутися цього року.

Юрій Дунда

 

Для довідкиАнтон Бендаржевський (Anton Bendarzsevszkij) народився у 1985 році, з 1995-го живе в Угорщині. Навчався в Університеті Печа, отримав ступінь магістра історії та магістра медіа та комунікацій. У 2009 році вивчав політологію в університеті Лестера. Наразі закінчує докторську програму геополітичної докторської програми в Університеті Печ, географічний факультет. Тема докторської дисертації: «Від Біловежу до Євразійського Союзу: інтеграційні процеси на пострадянському просторі».

У 2006-2007 роках проходив стажування репортера в регіональній студії Угорського національного телебачення MTV. Окрім управлінського досвіду в бізнес-секторі (IBM, Priceline Group), у 2009-2016 роках він був журналістом найбільшого зовнішньополітичного новинного порталу Угорщини Kitekintő, який мав 40 000 читачів щодня. У 2009-2016 рр. Антон очолював пострадянський відділ у Kitekintő. Як редактор Kitekintő написав понад п’ятсот статей і аналізів, а також мав публікації в інших онлайн- та друкованих ЗМІ.

У 2015-2019 рр. очолював Pallas Athene Innovation and Geopolitical Foundation (PAIGEO), організацію, створену Центральним банком Угорщини, і керував Дослідницьким інститутом Фонду, основною сферою діяльності якого була Східна Азія. За цей час PAIGEO стала однією з найважливіших угорських дослідницьких організацій, яка підтримує геополітичні дослідження на академічному та науковому рівнях; підтримка геополітичного книговидання; керує власною геополітичною програмою PhD з двома великими угорськими університетами (Університетом Корвіна та Університетом Печа), разом з майже 150 студентами PhD; підготовка публікацій та аналізів, опублікованих на www.geopolitika.hu та в кількох угорських ЗМІ; видання щоквартального геополітичного журналу під назвою Hungarian Geopolitics (HUG) та організація конференцій та наукових заходів.

Публікував статті для Magyar Nemzet, Index.hu, Mandiner.

З листопада 2020 року очолював групу геополітичних досліджень Дунайського інституту, угорського аналітичного центру, заснованого в 2013 році, згодом став директором з досліджень Дунайського інституту, на цій посаді він обіймав посаду до вересня 2022 року. Зараз Антон є директором Oeconomus Economic Research – інституту, який відповідає за зміст, стратегію та дослідження.

Спеціалізується на внутрішній та зовнішній політиці пострадянських країн, зосереджуючись на Росії, Україні та Білорусі, а також енергетичній безпеці та політиці безпеки. Він постійний гість різних міжнародних конференцій та форумів, присвячених цій тематиці. З 2011 року проводить постійну експертизу угорських ЗМІ як експерт пострадянських країн.

Kárpáti Igaz Szó

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *