Підсумки АТО за 14 липня від групи Інформаційний супротив Дмитра Тимчука
З невтішного:
1. Сьогодні супротивником був збитий наш літак Ан-26. Немає певності відносно усіх членів екіпажу – будемо сподіватися, що з хлопцями все в порядку. На бігучий момент відомо, що двоє льотчиків опинилися в полоні у бойовиків. Вірю, що Міноборони зробить все можливе, аби вони опинилися на волі.
Літак збитий на височині 6 500 м. ПЗРК, які є у терористів (включно з найновішим російським 9К333 «Верба»), на таку відстань не досягають. На цій підставі в РНБО припускають, що наш літак збито або російським винищувачем, або російським же зенітним ракетно-гарматним комплексом з території РФ.
Враховуючи, що російська армія, вже не соромлячись, підтримує терористів, зовсім відверто переганяючи своє озброєння, призначене для терористів, через кордон, нічого дивного і в такій «підтримці» не було б. До того ж, чим успішніше просувається АТО, тим менше зусиль прикладає Кремль для маскування своєї агресії проти України.
2. НАТО вкотре закликало Росію відвести війська від кордону з Україною. А в цей час лідери окремих європейських держав країн-членів НАТО все просторікують про якісь «перемовини сторін в Україні за посередництва Росії» та про «мирне врегулювання проблеми».
Цих лідерів можна зрозуміти. У них очевидний шкурний інтерес – «Газпром» не дрімає і не скупиться. И вже цілком очевидно, що це панство більше стурбоване незабезпеченою старістю, аніж безпекою на власному континенті.
3. Ще раз про нездоровий резонанс навколо «вторгнення Росії». Я вже надавав окремий коментар з приводу «російського вторгнення 15 липня» (як подали мою ранкову заяву ЗМІ), але повторю ще раз.
Ніхто не говорить про те, що завтра почнеться війна Росії проти України у якомусь іншому форматі, ніж той, що ми бачимо вже 4 місяці. На завтрашній день командири груп російського спецпризначення мають бути у стані готовності до перекидання в Україну. Це ми вже проходили у квітні, коли російські ДРГ вешталися по Донбасу, як у себе вдома.
Ми, група «ІС», не думаємо, що Росія готова до повномасштабного вторгнення в Україну – попри нарощування чисельності російських військ на кордоні, ми не бачимо «завершених» оперативно-тактичних угрупувань, якими можливо проводити такі вторгнення. Можливо, будуть спроби вдертися під виглядом «миротворців» – але це, вочевидь, запасний варіант. Зараз задача Кремля – максимально дестабілізувати ситуацію на Донбасі с метою перевести конфлікт у повноцінну громадянську війну.
Протистояти цьому сценарію можна лише одним способом: ефективно продовжувати АТО, перш за все, відтинаючи терористичні угрупування від кордону з РФ. Чим зараз сили АТО, взагалі-то, і займаються. Щиро вірю, що ці зусилля завершаться повним успіхом. Але сама підготовка Росії до розширення формату своєї агресії проти України ніяк не радує.
З доброго:
1. Президент України П.Порошенко на нараді з силовиками заявив про необхідність змін у тактиці АТО. Головні задачі – звузити зону АТО, підсилити захист кордонів і зробити все задля забезпечення захисту мирного населення.
Додати нічого. Справа – за виконанням цих задач.
2. Сили АТО продовжують активні дії. За минулу добу звільнена від терористів низка населених пунктів Луганської області.
Повинен сказати, що ситуація в області залишається дуже напруженою. Бойовики пробують накинути силам АТО свою ініціативу, звільнення території дається дуже непросто. Але ми йдемо до перемоги – нехай і не так швидко, як хотілося б.
3. І ще раз про європейських лідерів. Як повідомили наші ЗМІ, канцлера Германії А.Меркель в соціальних мережах все частіше звуть «фрау Ріббентроп» через її досить дивну позицію відносно агресії Росії проти України, та нездорових симпатій до Путіна. Тролінг почався, як мінімум, у червні.
…Я розумію, чому найпершим нашим союзником сьогодні є поляки. Наші західні сусіди пам’ятають, як у 1939 році Берлін та Москва «роздерибанили» багатостраждальну Польщу. У 2014 році історія повторюється на прикладі України. Лише нині ролі змінилися – Берлін виступає у ролі не активного, а пасивного учасника кривавого шоу. Але зміст залишився тим же.
Однак, якщо у Європі Меркель називають «фрау Ріббентроп» – це означає, що далеко не всі забули історичні уроки. І це вселяє надію.