Про це пише в своєму телеграмі Павло Федака – https://t.me/P_Fedaka/496

Перехід Віктора Микити на керівну посаду до Києва наразі покладено на паузу.

Загострення політичної ситуації в країні через дискусію чи потрібно проводити парламентські та президентські вибори у час воєнного  стану потребує  особливої уваги в такому непростому з геополітичної точки регіоні як Закарпаття. 

Зміна політичної риторики в сторону антиукраїнських гасел у сусідній Словаччині, яка йде шляхом орбанівської Угорщини, також вимагає стабільності місцевої влади.

Нагадую, полковника СБУ Віктора Микиту в грудні 2021 року призначили керувати Закарпатською ОДА саме через тектонічні процеси в місцевому політикумі, які відбулися у жовтні-листопаді 2021 року.

Точніше скажу, Віктора Микиту відправили розчищати «авгієві стайні» політичної нестабільності, які розплодили екс-керманич Закарпатської облади  Олексій Петров та нардеп Микола Тищенко. Останніх у своїй діяльності цікавила переважно митниця, «італійські бусики» та яким чином йде контрабанда.

Цей дует зруйнував стабільність політичної архітектури краю, віддавши фактичну владу в області клану Віктора Балоги.

Балозі цього виявилося замало і він прибрав з влади «маврів, що зробили свою справу»,  використавши для усунення з посади Петрова та дискредитації Тищенка масові протести медиків та працівників культури, заклади яких планувалося ліквідувати обласною радою. 

Ставленику Балоги – новому голові Закарпатської облради Володимиру Чубірку в Офісі Президента відводили термін «існування» у 2-3 місяці.

Віктор Микита мав ліквідувати наслідки непрофесійної діяльності місцевих «Слуг», відновити статус-кво і допомогти всадити в крісло голови облради представника президентської політсили.

Що й було виконано, правда з поправкою на військові дії.

 Володимир Чубірко через них протримався на посаді цілих 22 місяці.

Його судний день настав 27 вересня 2023 коли він «добровільно» склав повноваження голови Закарпатської обласної ради, а на його місце обрали Романа Сарая.

Зараз Володимир Чубірко шукає шляхи політичної реінкарнації, намагається об’єднати свої зусилля з іншими незадоволеними станом речей депутатами Закарпатської обласної та Ужгородської міської рад,