Опубліковано листа на основі якого Путін висловлює територіальні претензії на українське Закарпаття (документ)

Опубліковано листа на основі якого Путін висловлює територіальні претензії на українське Закарпаття (документ)
Павло Федака дав аналіз тезам Президента РФ щодо статусу Закарпатської області.
У першій публікації він зазначив: 
У своїй статті «Про історичну єдність росіян та українців» Президент Російської Федерації Володимир Путін чітко дав зрозуміти, що українське Закарпаття є в сфері геополітичних інтересів РФ і Росія не збирається його “дарувати” угорцям, словакам чи румунам.
У своєму пропагандистському опусі Путін стверджує, що православні русини, які складали значну частину місцевих мешканців, висловилися за включення Підкарпатської Русі до складу РРФСР (Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки) чи безпосередньо до СРСР – на правах окремої Карпаторуської республіки. Але, на думку Президента РФ, цю думку людей проігнорували і влітку 1945 року було оголошено про історичний акт возз’єднання Закарпатської України «зі своєю давньою батьківщиною – Україною».
Путін чітко вказав на стратегічний напрямок для втілення в життя експансіоністських планів – русини і московське православіє.
Русини – це Петро Гецко, який переховується у Москві, московське православіє, найбільш послідовно уособлює священик Димитрій Сидор.
Найближчим часом готуємося до активізації діяльності 5 колони на Закарпатті.
У наступній публікації Павло Федака детально зупинився на документі, яким оперував Путін.
Публікую лист православного духовенства на основі якого Путін висловлює територіальні претензії на українське Закарпаття.
Проаналізував документ на який спирається у своїй статті «Про історичну єдність росіян та українців» Президент Російської Федерації Володимир Путін, лист купки священників видає за масове волевиявлення народу.
Мова йде про лист Йосипу Сталіну від делегації духовенства Карпато-Русской Православной Церки датований 18 листопада 1944 року. Чотири представники Мукачівсько-Пряшівської православної єпархії, яка входила до складу Сербської Православної церкви та відомий русофіл Петро Лінтур просять Великого Вождя товариша Йосипа Сталіна, виражаючи волю всього русского православного
народу, включити Закарпатську Україну (Карпатську Русь) в
склад СРСР у формі: Карпаторусская Советская Республика.
В.Путін сказав неправду, коли зазначив що делегація просилася до складу РРСФР (Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки).
Далі йде обливання брудом українства, галичан та угорців. Чого варта така цитата: “галицкие украинствующие сепаратисты избивали карпато-русское население и его интеллигенцию, и говорили:
– «Кацапи, маскали, вам мисту у Москви, там у вашого Сталина».
Мадьяре при избиении нас тоже самое говорили: – «муско, комуништо иди в Москву к твоему Сталину».
Підписанти б’ють себе в груди доказуючи свою русскость: “Наш народ русский, русин – Руси-сын. Наши матери не рождали нерусских сыновей. Наша русскость не вчерашняя,- наша русскость не моложе Карпат…”.
Апогеєм листа є вимога включити до складу Карпаторусской Советской Республики території від Ясіня до Попрада, від Ужка до Дебрецена:
“ВОЛЯ КАРПАТОРУССКОГО НАШЕГО НАРОДА: – ХОТИМ
РАЗ НАВСЕГДА СВЯЗАТЬ СВОЮ СУДЬБУ С СУДЬБОЮ НАШИХ
СОПЛЕМЕННИКОВ В СССРЬ, и то определит нам Карпаторусскую Советскую Республику от Ясиня до Попрада и от Ужока до Доброчина (Дебрецина).
Палкий привіт від Путіна нашим друзям в Угорщині і Словаччині, які толерують русинству. Апетит приходить під час їди, якщо диктатора вчасно не зупинити, то російські танки стоятимуть на території Європейського Союзу.
Про що скромно промовчав Володимир Путін?
Маячню православного духовенства, яке не мало на той час ніякого авторитету в Закарпатті відхилили.
26 листопада 1944 у Мукачеві відбувся Перший з’їзд народних комітетів Закарпатської України, який ухвалив підготовлений у Москві Маніфест про об’єднання Закарпаття з Радянською Україною і обрав найвищий орган влади — Народну раду Закарпатської України. Його учасниками були 663 делегати: 178 робітників, 258 селян, 172 представники інтелігенції, 55 торговців і ремісників. Ясно, що на ньому чисельно переважали комуністи, але Закарпаття стало українським.
Текст документу:
Письмо в ЦК ВКП(б) И.В. Сталину от делегации духовенства
Карпато-Русской Православной Церкви
с просьбой включить Закарпатскую Украину в состав СССР

18 ноября 1944 г.
г. Мукачево
ВЕЛИКОМУ ВОЖДЮ МАРШАЛУ СОВЕТСКОГО СОЮЗА
ТОВАРИЩУ ИОСИФУ ВИССАРИОНОВИЧУ СТАЛИНУ

в Москве

Мы, нижеподписавшиеся представители Православных Общин в
Карпатской Руси, выражая волю всего нашего русского православного
народа, просим включить Закарпатскую Украину (Карпатскую Русь) в
состав СССР в форме: Карпаторусская Советская Республика.

Желания и мечты наших предков были всегда те, чтобы наша область 
за Карпатами заселена русинами, т. е. Руси-сынами, возвратилась /
к своей матери Великой Руси. Но наши поработители всегда тому препятствовали. 
Таким образом мы целые столетия оставались в ГерманоВенгерском 
рабстве вплоть до 1919 года. В 1919 году на мирной Конференции 
наша область, именуемая КАРПАТСКАЯ РУСЬ, согласно
С[ен]т-Жерманскому договору, на автономных правах, была присоединена 
к Чехословацкой Республике. Уже тогда нашу область признали
Карпатской Русью, ибо здесь живет исконе русское племя. Сам народ
именует себя: «карпаторусс», русин, т[о] есть Руси-сын, вера «русска»,
жена «русска», мама «русска» и т. д.

С названием: «Украина», «украинский», наш народ был познакомлен 
только под чешским владычеством, после первой мировой войны и
то интеллигенцией, пришедшей из Галичины. Этих галичан само чешское 
правительство призвало в Карпатскую Русь и их идеологию, за все
время существования Чешской Республики серьезно финансировало.

Но в 1939 году оказалось, что сеперастческоеа украинствоь в Карпатской 
Руси жило на двух хлебах: чешском и германском. Когда в
1939 году Гитлер начал оккупировать Чехословакию, то он воззвал
своих наемников, галицких сепаратистов, по всей Чехословакии и Германии 
и всех выслал на Карпатскую Русь с поручением провозгласить
Карпатскую Русь - Карпатской Украиной и начать работу в пользу Германии, 
на ущерб всем славянам, а особенно Советскому Союзу. Прямой
задачей этих сепаратистов и было подточить устои Советского Союза.

Против зверского насилия германофилов - галицких сепаратистов 
- местное население Карпатской Руси, как и чешские власти, оказались 
бессильными: Гитлер Чехию взял под свой протекторат, Словакию
объявил самостоятельной, а Карпатскую Русь (Украину), испробовав0,
передал ее Венгрии. Передал он Карпатскую Украину Венгрии не потому, 
что она ему не была нужна, а потому что население Карпатской
Руси поставилось против украинской идеологии вообще, а против се
перастических планов Гитлеровских наемников в особенности. У нас
все знают, что «ОТ КАРПАТ ДО ВЛАДИВОСТОКА И КРЕМЛЯ ВСЕ
РУССКАЯ ЗЕМЛЯа»

Очень интересно, что галицкие украинствующие сепаратисты избивали 
карпато-русское население и его интеллигенцию, и говорили: 
- «Кацапи, маскали, вам мисту у Москви, там у вашого Сталина».
Мадьяре при избиении нас тоже самое говорили: - «муско, комуништо
иди в Москву к твоему Сталину».

Все это наше карпато-русское население с великим терпением и
болью сердца переносило, ожидая своего спасения именно от Москвы.
А что это правда, то это уже тем доказано, что, когда границы Советского 
Союза оказались на наших Карпатах, то наши юноши и девушки 
- интеллигенция и простой народ - крестьянство - массами бежали
в Советский Союз.

- Вопрос: Почему наш народ не бежал раньше за Карпаты к галичанам 
в Польше?

А именно потому, что наш народ никогда не разделял и не соглашался 
с идеологией галицких, украинствующих.

Наш народ русский, русин - Руси-сын. Наши матери не рождали
нерусских сыновей. Наша русскость не вчерашняя, - наша русскость не
моложе Карпат...

Только тем и можно объяснить эту несказанную радость при встрече
русской красной армии.

Но эта радость молниеносно была убита в нашем народе вестью, что
наша Карпатская Русь, под названием ЗАКАРПАТСКАЯ УКРАИНА,
войдет в состав Чехословацкой Республики. Оказывается, что мечты
наших предков остались только мечтами и для нас.

Но наученные горьким опытом, мы решительно заявляем, что политическая, 
экономическая, культурная и социальная жизнь нашего
народа может успешно развиваться только в пределах великого, родного 
нам Советского Союза, и ни в коем случае не в каком-либо чужом
государстве.

Чаша нашего терпения переполнена: довольно игрались нами наши
недруги[,] бросая нас из рук в руки.

ВОЛЯ КАРПАТОРУССКОГО НАШЕГО НАРОДА: - ХОТИМ
РАЗ НАВСЕГДА СВЯЗАТЬ СВОЮ СУДЬБУ С СУДЬБОЮ НАШИХ
СОПЛЕМЕННИКОВ В СССРЬ, и то определит нам Карпаторусскую
Советскую Республику от Ясиня до Попрада и от Ужока до Доброчина
(Дебрецина).
Выражая великую радость и глубокую благодарность по поводу освобождения 
Великому вождю и освободителю всего славянства и Европы 
товарищу Маршалу СТАЛИНУ и Красной армии, мы просим принять 
Карпатскую Русь в состав Советского Союза.

В Мукачеве дня 18 ноября 1944 г.

Игумен Феофан Сабов,

Заместитель Епископа и Администратор Мукачевско-Пряшевской
Епархии.

Архимандрит Алексий Коболюк,
настоятель Св. И. монастыря.

Протоиерей Дмитрий Беляков,

член Бывшего Духовного Суда Епархий.

Священник Иоанн Кополович,
секретарь Епарх[иального] Управления.

Профессор] Петр Васильевич] Линтур.

ПДА ГО Украины. Ф. 1. On. 23. Д. 887. Л. 26-27. Незаверенная копия.
Машинопись.

РГАСПИ. Ф. 17. On. 125. Д. 313. Л. 207-208. Копия.

Опубл.: Русская Православная Церковь в годы Великой Отечественной
войны 1941-1945 гг: Сборник документов. С. 146-149.
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
Новини партнерів

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *