Резолюція
Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції
«Вода і здоров’я людини», яка відбулась на Закарпатті 19-20.04.2013р.
Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція «Вода і здоров’я людини» (до 150-річчя народження академіка Вернадського В.І.) відбулась 19-20 квітня 2013 року на базі санаторію «Квітка полонини» (село Солочин, Свалявського району Закарпатської області).
Організаторами Конференції виступили: ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Науково-дослідний інститут фітотерапії; Ужгородський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету; Словацький аграрний університет в Нітрі, Інститут збереження біорізноманіття в Нітрі; Управління охорони здоров’я та управління освіти і науки Закарпатської ОДА; Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера»; Санаторій «Квітка полонини».
Тематика пленарних секційних засідань конференції була присвячена різноманітним і вкрай важливим аспектам впливу води і водних середовищ на біосферу і здоров’я людини, зокрема:
- роль питної і мінеральної води в оздоровленні людини за умов екологічного дисбалансу, актуальні питання розвантажувально-дієтичної терапії в умовах санаторію;
- вивчення та корекція екзоекологічного впливу на ендоекологію людини, проблема йододефіциту та профілактики остеопорозу;
- актуальні питання фітоапімедицини, здобутки та перспективи нанофітомедицини;
- агротехнологія вирощування та експериментальне вивчення властивостей лікарських рослин;
- викладання основ фітотерапії у школах та вузах.
Всього на Конференцію було надіслано 102 доповіді, матеріали яких видруковані окремим збірником та поширені серед учасників і наукової громадськості.
У роботі Конференції взяли участь і виступили з доповідями науковці з України, Словаччини, Угорщини і Польщі.
Заслухавши наукові доповіді і дискусії по ним на пленарних і секційних засіданнях, учасники Конференції констатують:
- a. Актуальність і злободенність наукових і науково-практичних проблем, пов’язаних із впливом води і водних середовищ на біосферу і здоров’я людини, викликана прискорюваним загостренням цих проблем за останні десятиліття як на глобальному, так і регіональному та місцевому рівнях.
Особливо гостро проблеми водозабезпечення і доступності до чистої питної води, забруднення і виснаження її запасів і природних джерел стоять практично в усіх регіонах України, що не може вже не загрожувати національній безпеці країни.
- b. До проблем забруднення і виснаження природних джерел чистої води в Україні додається катастрофічна зношеність трубопровідних систем водопостачання, втрати води в яких перевищують 30%, а її якість здебільшого далека від стандартів чистої питної води. Та навіть такими водопровідними системами з водою, малопридатною для питних цілей, має змогу користуватись лише 65% населення України.
- c. Головною причиною подібної катастрофічної ситуації з чистою питною водою в Україні є тотальний, часто протиправний тиск (і виснаження з бізнесовими цілями) на природні водні запаси і джерела, роззосереджені у відкритих, приповерхневих і підземних водоймах та їх забруднення. Окрім того, фінансові вкладення в будівництво і реконструкцію сучасних муніципальних систем водопостачання і водовідведення та очистки є просто мізерними від потреб. Все це прямо чи побіжно, в коротко- чи середньостроковій перспективі вкрай згубно відображається на здоров’ї нації і кожного українця зокрема, суттєво знижує рівень і якість життя громадян і туристів, що приїздять в Україну, а також – значно погіршує і без того невисокий рівень характеристик конкурентоспроможності України у світі.
- d. Основними причинами і факторами виснаження і забруднення природних джерел чистої питної води у відкритих і приповерхневих водоймах є техногенні природоексплуатуючі вторгнення у долинно-річкові коридори, русла річок і озера, а також – різні за типами шкідливих і токсичних хімічних речовин промислові і побутові скиди забрудненої води. Не менш згубними і небезпечними для гірських екосистем та біосфери є втілювані у життя плани масового зведення малих і міні ГЕС у верхів’ях та у середній течії гірських річок і потічків Карпат. Серйозну небезпеку складають і величезні обсяги скидів стоків, забруднених миючими засобами з вмістом вкрай шкідливих для біосфери фосфатів.
- e. В Україні тематиці впливу води та її якості на здоров’я людини і стан біосфери та урбоекосистем не приділяється належна увага. Дослідження цього міждисциплінарного напряму слабо фінансуються і належним чином не координуються.
- f. Виголошені і обговорені на Конференції наукові доповіді представляють лише частину величезного масиву проблем впливу води на здоров’я людини в аспектах: питної, мінеральної води та оздоровлення в умовах екологічного дисбалансу; корекції екзоекологічного впливу на ендоекологію людини, включаючи проблему йододефіциту; фітоапімедицини та нанофітомедицини; агротехнологій вирощування і виявлення нових властивостей лікарських рослин; управління знаннями основ фітотерапії і фітоапімедицини. В цсіх цих напрямках Конференція засвідчила прогрес і поглиблення міжнародної наукової кооперації і співробітництва і, особливо, між Україною і Словаччиною.
Враховуючи вищенаведене, Конференція вирішила:
- 1. Рекомендувати органам центральної виконавчої влади (Мінрегіонбуду, Мінохоронздоров’я, Мінекології, Мінфіну, Мінекономрозвитку, Держводагенству та ін..), а також – профільним Комітетам Верховної Ради України, зважаючи на те, що 2013 рік світовою спільнотою оголошено «Міжнародним роком водної співпраці», а також – те, що в умовах швидко зростаючого глобального дефіциту чистої прісної і питної води, лише через комплексне вирішення проблем раціонального її використання з природних джерел та створення сучасних систем водовідведення і очистки стоків можна досягти європейських рівня здоров’я і якості життя українських громадян – першочергово і у повному обсязі фінансово забезпечувати виконання Державної програми «Питна вода України на 2011-2020 роки», затвердженої Законом України №3933 – VІ від 30.10.2011р.
Окрім того – посилити увагу урядових структур до реалізації участі України в практичних заходах і діях, визначених в таких міжнародно-правових документах, як Дунайська Стратегія, Карпатська Конвенція, Конвенція про захист річки Дунай, Інтегрований план управління водним басейном Тиси та ін.
- 2. Звернутись до органів місцевого самоврядування різних рівнів (сільські, селищні, міські, районі та обласні ради) і органів територіальної державної влади України (районні та обласні державні адміністрації) з пропозиціями:
- сфокусувати увагу на надзвичайній актуальності і важливості на регіональному та місцевому рівнях імплементувати Державну програму «Питна вода України на 2011-2020 роки», розробивши і затвердивши до виконання (оновлення) відповідні регіональні чи місцеві цільові програми використання водних ресурсів для цілей питної води та оздоровлення;
- при розробках, обговоренні та затвердженні Генеральних схем планування областей, детальних схем планування районів та Генеральних планів розвитку міст (селищ, сіл) безумовний пріоритет перед промислово-виробничими потребами надавати визначенню і резервуванню диверсифікованих природних джерел питної води з урахуванням зростаючих потреб її споживання для майбутніх поколінь;
- терміново забезпечити суттєве зниження нинішнього недопустимо високого рівня втрат (більше 30-40%) чистої питної води в муніципальних системах водопостачання міст і селищ України, а також – запобігти виснаженню багатьох джерел питної і мінеральної води (особливо – в Карпатах) внаслідок непродуманого чи хижацького використання надр і запасів водних ресурсів.
- 3. Просити Президію Національної Академії наук України, Академію медичних наук України, Академію аграрних наук України, Академію наук вищої школи України, інші наукові установи та університети України:
- Посилити увагу і міжнародну науково-технічну кооперацію та суттєво збільшити обсяги фінансування як фундаментальних, так і прикладних наукових досліджень, спрямованих на вивчення впливу води і водних середовищ на біосферу загалом і людину зокрема, у тому числі: питна і мінеральна вода та оздоровлення в умовах екологічного дисбалансу; корекція екзоекологічного впливу на ендоекологію людини, включаючи проблему йододефіциту; розвиток фітомедицини, фітоапімедицини та нанофітомедицини; інтраклітинна, вільна та зв’язана вода живих організмів, включаючи її структурні та біоенергоінформаційні характеристики; сучасні агротехнології вирощування рослин і плодових культур; запроваджувати і вдосконалювати й надалі методологічні основи викладання фітотерапії у школах і вузах (особливо – медичного профілю).
- Поглибити і розширити вітчизняні прикладні наукові розробки та міжнародну наукову кооперацію з проблем очистки питної води та ефективних технологій очистки водних промислових і побутових стоків.
- 4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування різних рівнів (обласні, районні та місцеві ради) та обласним і районним державним адміністраціям при прийнятті рішень щодо проектування і будівництва малих і міні ГЕС (особливо – на гірських річках Карпат) задля дотримання у повному обсязі комплексу чинних законодавчо-нормативних та міжнародно-правових актів керуватись: затвердженою Генеральною схемою планування області; затвердженими детальними схемами планування районів з відповідними ТЕО розміщення об’єктів малої гідроенергетики фаховими інститутами, стратегічними екологічними оцінками впливу на природне довкілля та рішеннями випереджаючих громадських обговорень імовірних рішень і проектів. При цьому, взяти до уваги і керівництва неприпустимість розміщення малих і міні ГЕС гребельного та дериваційного типів у верхній течії гірських річок і природоохоронних зонах Карпат у відповідності із законами України, міжнародно-правовими актами, ратифікованими Україною, та Резолюцією Комітету з питань екологічної політики ВРУ від 6.07.2012 року «Проблеми будівництва малих ГЕС у гірській місцевості», висновків засідання виконкому Західного наукового центру НАН України і МОНМС України від 8.06.2012р., Меморандуму про схвалення «Інтегрованого плану управління водним басейном річки Тиса», погодженого міністрами з питань екології 5-ти європейських країн, у т.ч. й України.
- 5. Звернути увагу усіх зацікавлених сторін (профільні урядові структури, бізнесові і науково-впроваджувальні організації) на важливість і необхідність всебічного сприяння апробації, налагодженню високотехнологічного вітчизняного виробництва та формуванню ринкових мереж збуту – задля профілактики, оздоровлення і лікування захворювань населення –високоякісних фітопрепаратів і фітонапоїв на основі екологічно чистих рослин і структурованої води, продукції апіфітотерапії та бджільництва, вітчизняних йодопрепаратів та ін.
- 6. Звернутись до громадських об’єднань екологічного, природоохоронного і розвиткового спрямування України та їх мереж, до громадських рад при органах державної виконавчої влади України з проханням активізувати і спрямувати інституції громадянського суспільства на всебічну суспільну і експертну підтримку вирішення проблем, пов’язаних із впливом води і водних водойм на здоров’я громад і кожного українця.
- 7. Резолюцію конференції опублікувати у ЗМІ та надіслати:
Адміністрації Президента України; Кабінету Міністрів України (у т.ч. переліченим міністерствам і відомствам); Верховній Раді України (у т.ч. профільним комітетам); обласним радам і обласним державним адміністраціям; мережам громадських організацій України та громадських рад при органах державної виконавчої влади в областях України.