На Міжгірський майдан виходять тіні

МІЖГІР’Я 2Коли запалали на столичному Майдані перші автівочні скати – сахнулися в боки всі «щури». Та не варто забувати про те, що нездорові тенденції з початку незалежності сформували своїх «достойників», які так просто не підуть з нашого життя. Вони спершу підуть в тінь, з якої почнуть з’являтися в образі борців за народне щастя, котрі все життя тільки й мріяли про роботу на «найновішу» Україну. Всі атрибути нових перевтілень будуть витримані, геть до вишиванок, оселедців, співань національного гімну тощо.
Такі думки з’являлися минулої п’ятниці в Міжгір’ї, де проходило чергове віче з проголошенням кожним виступаючим «найсвятішої правди». Голова районної ради Іван Ярема, його новопризначений заступник Михайло Буришин від місцевого представництва «Батьківщини» говорили з ганку головного владного будинку, що хочуть жити в нормальній країні, де кожна думка людей буде правильно врахована. Була і панахида по загиблих. Під сумний сміх пролунала репліка з натовпу:
– Заберіть кудись прокурорів, а то ще подумають, що панахида по них…
Втім, явно не викликала в головній масі оптимізму нинішня слабо зорганізована «вольниця». Місцевий координатор діяльності громадських і політичних організацій Михайло Юрик висловився з цього приводу так:
– Якщо ми дійсно поважаємо світлу пам’ять Небесної сотні, вважаємо, що колишній президент Віктор Янукович і його команда привносили в наше життя «безпредєл» – то маємо зупинити всяку партизанщину, сваволю, подібну до бандитського ленінського наступу після Жовтня 17-го… Натомість ми повинні апелювати до жорсткої диктатури Закону без відступу від нього ні на йоту. А то жертв стане значно більше. Новоявлені «революціонери» на місцях, котрі турбуються найчастіше лише про особисті приватні інтереси наламають нам стільки «дров», що ми жахнемося. Якщо ми європейська країна – то почнімо діяти по-європейському. І не післязавтра, а вже зараз. Ми не можемо ні в якому разі допустити вульгарної «люстрації» сусіда сусідом, повернення в іншій масці привидів минулого. Останніх зупиняв раніше лише Закон. Тепер вони мають шанс піти на беззаконня, тобто прискорити свій наступ на людські права.
Думкою немовби заодно з ним був греко-католицький священик Василь Мандзюк:
– Головна істина у великому пості, що починається наразі, знаходиться в покаянні кожного з нас. Це виражається в бажанні поправити заподіяну нами шкоду. От на нашій Міжгірщині процвітає самогоноваріння. Чому? Бо «кришують» дільничні міліціонери. А продавці? Це ж вони преспокійно продають сигарети і алкоголь нашим дітям, у тому числі найменшим. Як свідомі громадяни, всі побачені недоліки маємо відвертати, зупиняти.
Оголосили запис у народну самооборону. Але вже тут почулися від багатьох статечних людей застереження, що можуть потрапити в «народні блюстителі закону» ті, хто буде бажати помститися за старі «кривди», що якраз і були цілком законними. Хоча сваволі раніше було теж удосталь. Як сказав Михайло Штелень:
– Маємо перестати миритися з тим, що три роки в Міжгір’ї нема селищного голови.
І попросив депутата пана Ланя, котрий швидко і свідомо вийшов із осоружної Партії регіонів, лобіювати вибори чесного очільника селища, котрий не допустить зловживань.
На останнє мали спрацювати і ті, хто в цей час увійшов до народної ради – Віталій Палапа, Іван Чуп, Василь Мандзюк, Руслана Бєлова, Василь Малецький та інші.
Небайдужими були всі до незаконно звільненого за колишньої влади заслуженого лікаря України, «візитки» нашої області в Європі за рівнем проведених блискучих операцій Василя Царя. Він підняв не тільки рівень медичного обслуговування, але й по-новому підійшов до господарської діяльності районної лікарні, в яку повернув потоки благодійності з Європи. Замість того, щоб це підтримати, колишні крадії прибрали до рук повністю відроджений лікувальний заклад. Василь Іванович Цар виграв усі суди, але рішення їх колишня влада спускала «на гальмах». «Тіні» з цієї влади досі намагалися розіграти проти цієї нової людини в районі свій сценарій. Але за нього була більшість і оперованих, і тих, що змушені після вигнання В.Царя лікуватися деінде, та лише не в своєму Міжгір’ї. А тут навіть для ромського населення була побудована, за власні й європейські кошти, Василем Івановичем створена амбулаторія. Віриться, що під час покаяння темні хмари над цим чоловіком розійдуться. Посприяти в цьому є кому. Приміром, зможе допомогти очільник районного осередку «Свободи» Василь Баран. Після народження свого сина він уже на п’ятий день був на Майдані в Києві. Про мотивацію сказав: «Не хочу, щоб було соромно перед сином за його спаплюжене майбутнє!..» Втім, багато хто бачить пана Царя не лише в царині охорони здоров’я на Міжгірщині, але й лікарем у владі – новим лідером РДА. Він та інші чесні міжгірці дійсно можуть поставити справи в пряму лижню чіткого дотримання національного законодавства, щоб нові «політики» й «самооборонці» не виламували, як міліціонери-перевертні, руки тим, хто заважає реалізації їх шкурних інтересів.
Такі думки виникали про зміни не тільки на рознуртованій Верховині, але й в усьому нашому краї.
Василь ЗУБАЧ,
з Міжгір’я

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
Новини партнерів

Comments:

Одна відповідь до “На Міжгірський майдан виходять тіні”

  1. стаття явно заказана, проплачена бувшим главврачом, котрий опять рвеся до корита, хоча міжгірський майдан йому сказав своє голосне фе

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *