Міні-ГЕС на Шопурці: авантюра під виглядом благої мети

Міні-ГЕС на Шопурці: авантюра під виглядом благої мети
Журналіст Westnevs.info побував у селищі Великий Бичків на  Рахівщині, де збираються реалізувати наймасштабніший у Карпатах проект з виробництва «чистої енергії».

Йдеться про будівництво каскаду з 9 малих ГЕС на правій притоці Тиси – річці Шопурка, довжина якої лишень 13 км.

Якими обіцянками встелили дорогу в селище

В межах селища Великий Бичків  запланували звести 7 міні-ГЕС та  ще 2 – у селищі Кобилецька Поляна. Це притому, що сьогодні на річках Закарпаття функціонує всього 10 малих гідроелектростанцій.

Однак інвесторів таке скупчення малих гідроелектростанцій на 13-кілометровій Шопурці абсолютно не хвилює. Даний проект вони подають як велике благо.  Зокрема, таке, що твориться з метою виробітку «екологічно чистої енергії для надійного енергозабезпечення району Закарпатської області, де відчувається дефіцит електроенергії».

В проектах планової діяльності,  поданих інвесторами минулоріч до  єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля стосовно будівництва міні-ГЕС в Великому Бичкові, зазначено також й те, що метою проекту є запобігання розвитку подальших деформацій русла і берегів річки Шопурка, збереження місцевого земельного фонду, покращення умов господарського водопостачання частини населення селища, можливість регулювання проходження паводку. Окрім того, реалізація проектних рішень дозволить створити нові робочі місця і інвестувати в місцеву економіку.

Більш розгорнуто про ці  переваги інвестори розповідали  мешканцям селища  під час громадських слухань щодо даного проекту, які відбулися в 2017 році,  показуючи детальні плани території для будівництва каскаду міні-ГЕС та обіцяючи в обмін на дозвіл забудувати русло річки провести, зокрема,  роботи по укріпленню берегів Шопурки.

Учасники громадських слухань більшістю голосів прийняли рішення підтримати проект – погодити детальні плани території, як  зазначило одне   місцеве ЗМІ, «розуміючи важливість залучення інвестицій та вирішення ряду питань селища, а також світову практику переходу на альтернативну енергетику».

Про громадські слухання селяни не чули

Перше яскраве враження від центральної частини Великого Бичкова – вщент забита автомобілями шосейна дорога Ужгород-Рахів  – на фоні  величного ландшафту з карпатських гір та річки Тиси. А ще – схожа на потічок річка Шопурка, з берегів та русла якої місцеві мешканці, використовуючи вози з кіньми,  масово вивозили пісок та гравій.

Підхожу до кількох навантажених возів, розпитую їх власників про Шопурку та альтернативну енергетику: про те, що їм відомо про проект з міні-ГЕС, громадські слухання з даного питання.

Селяни розповідають, що про «слухання» нічого не чули. Про альтернативну енергетику в Великому Бичкові – також. А щодо малих ГЕС на Шопурці, то, якщо їх побудують,  річка буде перетворена на болото і купи гравію. Далі радять  мені звернутися до сільського начальства, яке цю ідею «пробиває».

Міні-ГЕС на Шопурці знищать червонокнижних риб 

– В нашому селищі проживає понад 10 тисяч мешканців, а  в громадських слуханнях – перших та других – взяли участь по 80 жителів, – розповідає великобичківець Валентин Кубічек. – Чому так сталося? Багато людей взагалі не знали, що відбудуться такі заходи, оскільки їх про це не проінформували. Оголошення про проведення громадських слухань були розміщені в районній газеті – «Зоря Рахівщини», яку у нас зазвичай читають пенсіонери. Хоча є селищне кабельне телебачення, через яке можна було поширити цю інформацію, є соціальні мережі. Складається важення, що керівництво селищної ради не було зацікавлене в проведенні повноцінних громадських слухань, в тому, щоб на них прийшли свідомі мешканці села. Отож ці заходи фактично було проведені формально, лишень  аби «без зайвого шуму» скоріше проштовхнути рішення про підтримку громадою селища інвестиційного проекту. Якою громадою, коли на слуханнях не було й  одного відсотка жителів?

– Під час слухань я  поставив кілька конкретних запитань.- продовжує Валенин Кубічек. – До прикладу – скільки податків буде надходити в бюджет селища в разі реалізації проекту? Яким чином керівництво селищної ради збирається забезпечити виконання інвесторами своїх зобов’язань? Жодних цифр мені не назвали. Навіть приблизних. Жодних аргументованих відповідей не надали.

За словами Валентина, його як свідомого громадянина, рибалку з великим стажем чи не найбільше хвилює те, що будівництво міні-ГЕС на Шопурці негативно вплине на екологічний стан річки, призведе до зниження рибопродуктивності, зникнення умов для існування рідкісних риб та до їх знищення.

– Популяція риби від ГЕСів дуже сильно страждає, – каже Валентин. – Потрібно враховувати й те, що Шопурка – це одна з небагатьох річок на Закарпатті,  де є рідкісні, зникаючі та занесені до Червоної  книги України види риб, у тому числі харіус європейський, лосось дунайський, ялець звичайний.  Шопурка також одна з нерестових річок по цій рибі. Водночас запропоновані в проекті рибоходи – це фактично «відмазка» від інвесторів. Адже відомо, що вони не є ефективним методом. Риба не завжди заходить у такі пристрої та й не всі види риб можуть їх подолати через зміну швидкості течії, глибини. Тобто такі види риб просто не потраплять на нерест.

Чому закарпатці проти бізнесу на «зеленому» тарифі

Загалом у Великому Бичкові вдалося поспілкуватися з кількома десятками місцевих мешканців. Преважна більшість з них висловлювались проти забудови Шопурки міні-ГЕС. Що залишиться від нашої річки, якщо на ній зведуть купу гідроелектростанцій? Це питання доводилося чути найчастіше.

– Шопурка із кожним роком міліє і всихає, чим далі, тим більше, – каже мешканець Великого Бичкова Василь Локота. – Влітку упродовж посушливих періодів щоразу гостріше постають проблеми з водопостачанням в тих мікрорайонах селища, що прилягають до річки, котрі нею живляться. Люди побоюються, що внаслідок будівництва міні-ГЕС річка ще більше всохне і вони взагалі втратять воду. Багато хто розуміє інше: після такої щільної забудови ГЕСами Шопурка перестане бути рекреаційною зоною для селища. Тобто, не буде де відпочити, покупатися, порибалити.

– Окрім того, люди не вірять обіцянкам забудовників, знають, чим обернулося спорудження  гідроелекростанцій на річках в інших селах. – продовжує Василь. – У числі таких обіцянок – створення для мешканців додаткових робочих місць. Хоча відомо: оператори ГЕСів – ще кваліфікована робоча сила, якої на даний час в селищі немає. Тобто жителі села не можуть отримати ці посади через відсутність освіти, професійних навиків. Охорона їм теж не потрібна, в них є своя. Максимум – візьмуть в прибиральники. Тепер щодо гіркого досвіду з МГЕС в інших селах. В 2014 році такий об’єкт був зведений на р. Ріка в селі Нижній Бистрий Хустського району – потужністю  2 МВт. Ця гідроелектростанція, як відомо, стала фізичною перешкодою для нересту риби, причиною пересихання та заростання чагарником основного русла після греблі, а головне – причиною катастрофічного паводку під час льодоходу в минулому році. Спостерігаючи за цим екологічним лихом, громади низки сіл, зокрема, Березово, Горінчово, Липча, виступили категорично проти будівництва каскаду із ще 5 ГЕС на р. Ріка.

Про що розповів заступник селищного голови           

Заступник селищного голови Олег Бурса зустрів мене не те, що непривітно але без особливого ентузіазму. На запитання відповідав стисло та неохоче,  радячи дочекатися приходу селищного голови Йосипа Божука та про проект з ГЕС розпитати в нього.

– Основні проблеми, які в нас є, це нерегульоване русло, острови на руслі з наносами лісу, зруйновані берегоукріплення, відібраний паводками земель ний фонд, який належав селищній раді, засміченість річки, – розповів Олег Бурса. – Що пропонують нам підприємці? Відновити берегоукріплення по довжині цих споруд. За рахунок однієї з міні-ГЕС провести обводнення каналу Млинівка, який насичує водою  колодязі по вулиці  Крушник. Мешканці цього мікрорайону вже кілька років гостро страждають через брак питної води. Встановити сміттєзбірну установку на річці.

На запитання, скільки надходжень буде мати селище від реалізації «гесівського» проекту, заступник сільського голови відповів: «Я вам не скажу. Тому що точних даних в мене немає, скільки вони будуть відраховувати в бюджет».

На ще одне моє запитання: »Чому люди в Хустському районі так різко виступили проти міні-ГЕС?», Олег Бурса відповів, що він не знає . І що «то треба запитати в Хустському районі…».

На що звертають увагу експерти

Екологи, журналісти, науковці-природоохоронці, яких проект з виробництва «чистої енергії» на Шопурці всерйоз занепокоїв, передусім звертають увагу на його неефективність та на шкоду, яку  він нанесе довкіллю.

Зокрема,  на те, що МГЕС в селищі Великий Бичків не може вплинути на забезпечення стабільності подачі електроенергії в Закарпатській області. Оскільки споживання електроенергії в області повністю забезпечується генерацією «Бурштинського енергоострова» сумарною потужністю  1,95 ГВт.

Що експлуатація малих гідроелектростанцій на Шрпурці аж ніяк не зменшить викиди парникових газів, оскільки не призводить до зменшення потужностей ТЕС, а навпаки. Для забезпечення стабільної напруги з альтернативних джерел енергії ТЕС працюють додатково.

Увага акцентується також на тому, що сьогодні річка Шопурка є однією з найчистіших водойм Закарпаття і України, що робить її цінним ресурсом питної води високої якості. Функціонування ж МГЕС   що дериваційного, що загатного типу з прямим скидом в жодному випадку позитивно не вплине на якість води в річці.

Лишень негативний вплив буде від забудови Шопурки бетонними каналами на греблями – передусім на місцеві природні екосистеми (аж до повної їх перебудови чи часткового знищення).

Перелік цей можна продовжити

Замість епілогу, або хто хоче заробляти на Шопурці

У селищі Кобилецька Поляна про будівництво  міні-ГЕС заявило ТОВ «Гідроресурс-Шопурка». Директором і кінцевим бенефеціаром цієї фірми з установчим капіталом в 1 тис. грн. значиться Сегедій Віктор Михайлович. Відомо, що Сегедій є людиною з оточення Віктора Трикура (екс-депутата Закарпатської обласної ради і екс-першого заступника міського голови Ужгорода). Також відомо, що раніше Сегедій був фігурантом скандалу, пов’язаного  з розкраданням коштів міжнародних донорів під час реконструкції національної пам’ятки архітектури в Ужгороді «Совине гніздо».

Більшість малих гідроелектростанцій у Великому Бичкові збирається будувати ТОВ «Свидовець Енерго». Дана фірма із статутним капіталом в 100 тис грн зареєстрована на дружину і дочку відомо у Дніпрі бізнесмена-забудовника Володимира Попова. Попову, зокрема, підпорядковане  ТОВ «Строїтель-П», яке  було фігурантом низки кримінальних справ через ухилення від сплати податків, а також конфлікту з Міноборони через будівництво житлового комплексу на місці військового містечка у Дніпрі.

Віктор Корнієнко, член Національної спілки журналістів України.

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *