Під час чергового скандального засідання сесії Ужгородської міської ради 18.06.2013 р. крім резонансних земельних питань прийнято також рішення, яке викликало неабияке обурення громадськості, про надання згоди ДВНЗ «Ужгородський національний університет» на передачу в заставу майна територіальної громади м. Ужгорода під забезпечення короткострокових кредитів та позик Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»,  повідомив громадський активіст Ярослав Козич, зокрема наступних об’єктів:

1. СЦД «Ювентус» м. Ужгород, вул. Мукачівська, 23
2. Будівля адміністративно-господарської частини, м. Ужгород, вул. Замкові сходи, 4
3. Будівля кафедри прикладної фізики, м. Ужгород, вул. Капітульна, 11
4. Будівлі гаражів та видавництва, м. Ужгород, вул. Капітульна, 11
Також містом, одразу після прийняття зазначеного рішення почалися ширитися чутки про те, що дійсним наміром є фактично продаж зазначеного майна, а саме: кредит під який буде передане в заставу майно повернуто не буде та майно залишиться у власності банку, яким наразі ніби мав стати Комінвестбанк, та в подальшому це майно вже знайде своїх дійсних покупців без конкурсів та по «правильним» цінам. Проти чутки-чутками, але у випадку винесення на розгляд таких важливих питань відповідні органи Ужгородської міської ради були зобов’язані провести відповідний аналіз проектів таких рішень на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства з метою недопущення виникнення всіляких непорозумінь в майбутньому.
Здається схема, як кажуть в народі: комар носа не підточить, якби не одне але, а точніше ціла низка але в вигляді порушень чинного законодавства, які роблять зазначену схему не те що сумнівною, а надають їй явно кримінального забарвлення.
Зазначене рішення суперечить положенням та порушує вимоги Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про іпотеку» та низки інших нормативно-правових актів.
Рішення Ужгородської міської ради про надання згоди ДВНЗ «Ужгородський національний університет» на передачу в заставу майна територіальної громади м. Ужгорода під забезпечення короткострокових кредитів та позик Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» не тільки суперечить, а й порушує наступні вимоги чинного законодавства:
Статтею 1 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що вищий навчальний заклад державної форми власності – вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади.
Абзацом 3 частини 2 ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» встановлено: «Майно вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності, що забезпечує їх статутну діяльність, не може бути предметом застави».
Оскільки, договір застави (іпотеки) передбачає одним з можливих наслідків відчуження заставленого майна, до даних правовідносин також підлягають застосуванню норми Закону України «Про місцеве самоврядування» ч. 6 ст. 60 якого встановлено: «Доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об’єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвиток», а також ч.7 ст. 60 зазначеного Закону якою встановлено: «Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню». Перелік істотних умов, які повинен містити договір іпотеки, для даного випадку визначено Законом України «Про іпотеку» та ст. 17 Бюджетного кодексу України, відповідно в даному випадку істотні умови договору застави (іпотеки) не погоджувалися сесією Ужгородської міської ради.

Рішення Ужгородської міської ради про надання в заставу майна також суперечить вимогам бюджетного законодавства України.
Бюджетний кодекс України ст. 1 п. 151 «гарантійне зобов’язання – зобов’язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов’язання суб’єкта господарювання – резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб’єктом його зобов’язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію»
Частиною 2 Статті 17 Бюджетного кодексу України встановлено: «Місцеві гарантії можуть надаватися за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної міської ради для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України, що належать до комунального сектору економіки (Ужгородський національний університет не є комунальним підприємством), розташовані на відповідній території та здійснюють на цій території реалізацію інвестиційних програм (проектів), метою яких є розвиток комунальної інфраструктури або впровадження ресурсозберігаючих технологій.» Зазначена норма не передбачає можливості надання місцевих гарантій (застави комунального майна) на виконання зобов’язань суб’єктів, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади та належать до державної форми власності в тому числі це стосується і Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет».
Статтею 19 Конституції України встановлено: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Главою 18 Бюджетного кодексу України встановлено відповідальність за вчинені порушення бюджетного законодавства України. Зокрема статтею 116 Бюджетного кодексу України встановлено: Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: п. 12) здійснення державних (місцевих) запозичень, надання державних (місцевих).
Статтею 121 Бюджетного кодексу України встановлено:
Частина 1. Посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом.
Частина 2. Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законами України його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.

Також є цілий ряд інших технічних правових моментів виконання яких в даному випадку залишається сумнівним.

З огляду на зазначені обставини, виникають підстави для формування думки про те, що зазначене рішення було прийнято не для його виконання, а як розмінна монета під час вирішення земельних та інших питань та голосування за їх прийняття Ужгородською міською радою, та затягування поважних людей нашого міста в скандальні процеси.

Таким чином виникає пропозиція: службовцям міської ради займатися управлінням містом, викладачам наукою та студентами, банкірам фінансами, юристам документами та не змішувати цього розподілу праці з бізнесовими інтересами і тоді все буде на своїх місцях та в належному стані, без брудних політичних ігр та скандалів.