Кальник – сімдесяте закарпатське село, якому присвячено окрему книжку

Кальник – сімдесяте закарпатське село, якому присвячено окрему книжку

На сьогодні з 568 закарпатських сіл близько сімдесяти мають присвячені собі окремі книжки. Щойно до них долучився і Кальник, розташований у Мукачівському районі на північ від Ракошина.

У нарисі “Про Кальник і кальничан” дано максимально деталізований опис села, починаючи з підходу до нього з боку Ракошина, перших урочищ і осель, які зустрічають подорожнього, включаючи огляд усіх шести сільських вулиць, провулків між ними, виходів на різні боки до сусідніх сіл. Автор датує виникнення села зламом XIV – XV ст. на 1935 р. тут налічувалося 1406 мешканців. По кожній вулиці перелічено усі роди, що на них проживали.

Розділ “Як ото давніше было та што ся діяло за нашої пам’яті” містить кількадесят етнографічних реалій, більшість з яких є цілком екзотичними вже і для нинішньої сільської молоді, зате можуть бути доброю основою для створення цілого сільського музею.

Розвідка “Ментальність кальничан та деякі особливості говірки села” – огляд фахового філолога, що демонструє специфіку лексики, відмінювання слів, синтаксису речень та інших мовних цікавинок саме даного села. Поки лише кілька наших населених пунктів мають подібний опис сільського словника, зроблений і з лінгвістичного, і з етнографічного погляду.

У частині “Господарські заняття кальничан та інфраструктура Кальника в середині ХХ ст.” зібрано все, що стосуються особливостей землеробства, особливо садівництва і виноградарства, а також тваринництва і ремесел з промислами. Останніх перелічено кількадесят з називанням найвідоміших їх представників. Не забуто також торгову сферу, церковно-релігійне і культурне життя села.

Нарис “Школа в Кальнику з осені 1944 до середини 50-х років ХХ ст.” нагадує таку собі закарпатську версію “Пригод Тома Сойєра”. Тут автор детально згадує власні шкільні роки, з великою теплотою створює розгорнуті портрети своїх вчителів та однокласників, з неабиякою емоційністю згадує власні веселі і сумні пригоди. Саме у хаті авторового діда Івана кальничани підписували Маніфест 1944 р. про возз’єднання з Україною. Або чого варті спогади про сором, коли школяра учитель прилюдно привітав зі вступом його батька до колгоспу (усі інші селяни як могли уникали тоді такого вступу)! Завершується розділ переїздом автора до Ужгорода з цілою валізою книжок, співбесідою з тодішнім ректором І.Ленарським і вступом до університету.

Розділ “Пісна над вечірніми вулицями Кальника” – унікальний співаник одного села, відтворений автором завдяки своїй феноменальній пам’яті та тонкому музичному слухові.

Останній розділ автор присвятив своїй матері Полані Михайлівні (1913 – 2009), що довгі роки працювала фельдшером у Кальнику, відтак виховувала в Ужгороді чотирьох онуків і онучок, дочекалась і правнуків, була справжньою берегинею великого роду.

Незабаром плануються презентації даної книжки у Кальнику та Ужгороді. Молодший авторів брат, доктор історичних наук Павло Федака, натхнений цим прикладом, планує згодом написати розлогу історію Кальника – уже на базі не тільки спогадів, а й архівних, пресових та інших документів.

Сергій Федака.

Голос Карпат

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
Новини партнерів

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *