Які чоловіки подобаються закарпаткам

Які чоловіки подобаються закарпаткам

«Ми обираємо не випадково один одного… Ми зустрічаємо лише тих, хто вже існує у нашій підсвідомості.» ( З.Фрейд)

💏 День Святого Валентина таки прижився в Україні. Юні і не зовсім юні вітчизняні  закохані проявляють не меншу креативність, ніж їх зарубіжні ровесники, аби  процес святкування та взаємного вітання відбувався найромантичнішим та найоригінальнішим чином. Отож, і я не стану кпинитись та оминати увагою цю «особливу» дату 🙂

Та про кохання не писатиму 😉 Пропоную ось так, по-жіночому, трішки потеревенити про сильну стать. Кого що «чіпляє» в чоловіках? Ми ж уже звикли до публікацій, де розкладають по поличкам, що в жінках приваблює  чоловіків і якими ми, я і ви, повинні бути, аби зацікавити інтригуюче брутальних «джейсонів момоа».

Тільки давайте обійдемось без банальних, щоб «квіти дарував», «уважний був», «гроші приносив у дім», «з хатніми справами допомагав» і т.д.

Я про інше, про ту «хімію» між чоловіком та жінкою, яка виникає несподівано та змушує кров кипіти, душу  палати, розум тікати.

Розпочну із себе, в надії на наступну відвертість інших чарівних жіночок.

1. І так, про  той самий непристойно хвилючий образ «брутального самця», який миттєво підкорює жіночі серця. Дійсно, брутальність у якості мужності, впевненості, рішучості, харизматичності, домінантності – неймовірно сексуальна. Що поробиш, давні печерні інстинкти дають про себе знати. Однак, лише без можливих супутніх грубості, егоїстичності, самомилування, жорстокості. Ось така собі вихолощена брутальність «на четвертину». Тобто внутрішньо магнетично тягне до нахабного і сміливого завойовника, але волієш, щоб він був без гіпетрофованого, примітивного, відразливо-тваринного боку чоловічої натури. І я не буду оригінальною, зазначивши, що низький чоловічий голос з хрипотою звучить збудливо та привабливо. Однак, це правда😮

2. Сентенція про те, що «чоловіку не обов‘язково бути гарним, аби трішки кращим від мавпи», все ж не зовсім про мене. Подобаються доглянуті чоловіки, не менше, ніж ті симпатизують доглянутим жінкам. Амбре, викликане надлишком тестостерону, повсякденною фізичною активністю і  варіантом «душ раз у тиждень», попри усі епістолярні «штампи» та народні чутки, аж ніяк не заводить. Навпаки, намагаєшся його носія оминати десятою дорогою.

3. Що стосується вбрання, стилю – без різниці. Модняві, випещені чоловіки привертають увагу, на них завжди приємно дивитись, але це не те, від чого тебе опанує солодка млість 😆 Має значення лише загальна доглянутість (митість-причесаність-голеність, впорядковані зуби-нігті, свіжі шкарпетки-білизна, охайне взуття). Пишу так детально про усі ці здавалось би зрозумілі і буденні речі, бо, як не дивно, чимало чоловіків їх ігнорує. Зауважте, про візуальну красу обличчя  не йдеться, бо вона, дійсно, не важлива.

4. І звісно ж, торкатись м‘язистого, тренованого , підтягнутого тіла ду-у-у-же подобається-подобається (впевнена) усім панянкам ☺

5. Не дарма ж подейкують, що «жінка любить вухами» ) Та наразі я не про лестощі і компліменти. Коцюрубить від недорікуватої мови та ще й «збагаченої» лайкою. Але це вже на смак кожної із нас. Хто до чого звик. Мені, до прикладу, імпонує багата та змістовна мова. Буває  зустрінеш ось таку неймовірну маскулинність, аж серце завмирає та поспілкуєшся декілька хвилин і думаєш: « Краще б він не розмикав вуста». Ледве вигадаєш привід аби пошвидше його спекатись.

6. Можу дозволити собі обійти увагою наповненість гаманця, яка начебто робить вельми «сексуальним» будь-якого   старця. Врешті ж, пишу про любовну «хімію», про чуттєві емоції, а не про особистий зиск та меркантилізм.

7. От що дійсно приваблює, то це шалена енергія, дієвість. Не знаю, як вам, та мені важливо тягнутись за людиною, заряджатись ентузіазмом, запалюватись мріями та цілями, мотивуватись на генерацію ідей. Одним словом – жити! Бурхливо жити! А якщо ще буде ефект підсвідомого суперництва – це мій бомбезний варіант.

І, боронь Боже, спіткнутись об людину з   категорії тих, хто душить чужі мрії, тягне вниз, руйнує віру, нищить самооцінку, занурює в атмосферу пасивності та застійності, живе, орієнтуючись на принципи «мені добре й так», «зручно влаштувався». Такі чоловіки ніколи не підтримають, не дихатимуть з тобою в унісон, а лише підштовхуватимуть до деградації в усіх сенсах, потуратимуть усьому, що не загрожуватиме їх маленькому  світу.
Врешті, людину робить її оточення. Лише мені вирішувати, якою я хочу бути )

Мабуть, усе. Це те, що відокремлюю при першому знайомстві і без чого подальше спілкування і тим  більше початок,  розвиток будь-яких стосунків, уже не має жодного шансу. При цих чинниках хочеться бути найкращою, найбажанішою, перевертати світ, робити можливе-неможливе, аби лише ось цей чоловік дістався саме мені 😉

Звісно, у кожної із нас свій фільтр, свої «зачіпки» 😉
Поділитесь ?

Інна Конар, блогер

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *