16-18 травня у німецькому Аахені, бельгійському Ойпені та нідерландському Мастріхті під лозунгом «Від візії до питання буття» пройшов 51-й симпозіум Пан‘європейського союзу Німеччини.
Подальша трансформація Євросоюзу у Сполучені Штати Європи зі спільною зовнішньою та оборонною політикою була наскрізною темою виступів на 51-й Пан‘європейській конференції у місті-резиденції імператора Карла Великого. Окрім того, у своїх виступах титуловані референти з Пан’європи торкалися питань кардинальної зміни глобальної політичної ситуації та вшанування пам‘яті засновника цього найстарішого європейського об‘єднавчого руху – графа Ріхарда Куденгофе-Калерґі з чеської Богемії, який 75 років тому став першим лауреатом Аахенської міжнародної премії імені Карла Великого.
Президент Пан‘європейського союзу ФРН та багаторічний депутат Європарламенту від Мюнхена – Бернд Позельт назвав нинішню «коаліцію охочих», що складається із кількох національних держав «необхдною аберацією». З одного боку, така довільна форма співпраці між державами була неминучою для швидкої допомоги Україні, особливо, з огляду на те, що російська агресія спрямована проти всієї Європи. По-друге, Європа зможе вижити в мирі та свободі у довгостроковій перспективі лише тоді, коли вона буде конституйована як федеративна держава зі спільною зовнішньою та оборонною політикою на договірній основі. «Інтеграція в ЄС робить малі країни більшими, а великі – меншими. Тому така конструкція є більш демократичною і стійкою, ніж коли б великі країни просто домовлялися про щось через голови інших та обходили увагою компетентні держави, як от країни Балтії чи Чехію», – наголосив багаторічний очільник німецької Пан‘європи.
Професор Ігор Жалоба, президент української Пан‘європи, доктор історичних наук та член української академії наук, який добровільно воював на фронті протягом 2 років, чітко описав екзистенційну загрозу, яку несе Україні російська загарбницька війна. Він подякував Пан‘європейському союзу ФРН за потужну підтримку, яку український нароод отримує з, як мінімум, 2017 року. Окрім того, у світлі зміни зовнішньополітичного курсу США, Ігор Володимирович наголосив, що «європейці повинні нарешті вирішити, чи хочуть вони бути самостійними геополітичними гравцями, здатними діяти впевнено та автономно?» На переконання професора Жалоби, Україна могла б зробити значний внесок у створення більш спроможної Європи не тільки в економічному чи культурному аспектах, але й у політичному та військовому. Позаяк наша держава має змогу навчати солдатів із країн ЄС певним системам озброєння, адже, на відміну від ЄС, Україна має неабиякий практичний досвід. Разом з тим, очільник української Пан‘європи закликав учасників 51-ї Пан‘європейської конференції в Аахені завітати восени до Чернівців на з‘їзд молодіжного Пан‘європейського союзу України та попрацювати разом над програмою розвитку Європи.
Насамкінець насиченого другого дня засідань, які проходили у Коронній залі м. Аахен, де Папа Лев ІІІ у 800 році інтронізував на імператора Священної Римської імперї Карла Великого і де з того часу було короновано понад 40 представників королівських родин, уперше у Німеччині на такому високому рівні пролунав Гімн Європейського союзу українською мовою, який проникливо виконала наша землячка-пан‘європейка Сана Ганке. Під час перших акордів високоповажна публіка, серед якої були присутні принц Ліхтенштейну, депутати німецького Бундестаґу та Європарламенту, представники німецького уряду, піднялася і стоячи слухала слова безсмертної «Оди радості» німецького поета Ґьоте у прекрасному музичному виконанні, якими їх зачарувала пан‘європейка з України. На очах у багатьох присутніх можна було побачити сльози, а після виступу численні учасники конференції підходили до українською співачки, дякуючи за зворушливий виступ і висловлюючи надію на швидке приєднання нашої держави до великої сім‘ї вільних європейських народів. До слова, у Коронній залі Аахена щороку вручається міжнародна премія імені Карла Великого, лауреатом якої у 2023-му став український президент Володимир Зеленський, цьгоріч цією премією відзначили президентку Єврокомії Урсулу фон дер Ляєн.
