Під час літніх канікул в бібліотеку філію № 23 села Колодне записався читач Павло Папірник з Чехії. Юний книголюб дуже здивувався, що в закладі нема ні комп’ютера, ні Інтернету.
З подібними зауваженнями до завідуючої бібліотекою Марії Немеш часто звертаються відвідувачі, які б, звісно, охочіше приходили в бібліотеку, при наявності тут комп’ютера. Це б допомагало і в роботі, – впевнена бібліотекар.
На сьогодні ж доводиться заохочувати до читання за допомогою бесід, зустрічей, проведенням інших заходів. Якщо школярі та студенти ходять у сільську бібліотеку охоче, то представники середнього віку і старші люди – значно менше, ніж колись. А порівнювати Марія Петрівна може, бо пропрацювала у бібліотеці більше 35 років. І згадує такі часи, коли, щоб прочитати якусь цікаву книгу до неї записувалися в чергу. Тепер через масову доступність комунікацій, звісно, картина інша.
Однак це не означає, що населення зовсім охололо до читання. Якщо у фонд, якого на сьогодні налічується більше 8 тисяч, поступають нові цікаві книги, то за ними приходять книголюби. Загалом, на сьогодні сільська бібліотека займається більше просвітницькою діяльністю. Тут зібрані унікальні тематичні матеріали з краєзнавства, історії рідного села та його людей. Час від часу бібліотекар організовує зустрічі з односельцями – неординарними особистостями, на які запрошує актив села та школярів. На території Колодного знаходиться унікальна дерев’яна церква, тож це теж цікава тема для проведення різного роду заходів із залученням відвідувачів бібліотеки.
А осучаснення бібліотеки повинно повернути їй масового читача.
Любов Немеш
Comments: