Цими днями в Центрі словацької культури, що знаходиться в Ужгородській ЗОШ №4 зі словацькою мовою навчання, розгорнулася змістовна виставка місцевої дивовижної мисткині Андреї ПАВУК.
На відкритті очільник митецької спільноти краю в рамках НСХУ Борис Кузьма мовив:
—Незважаючи на те, що економіка рушиться, мистецтво процвітає. Може, за рахунок культури судиться вижити нашому народу?
А відкрив колоритну виставку голова «Матіци Словенської! Йосип Гайніш. Констатував на чудесному зображенні на авторських полотнах «людей, тварин, Ужгорода». Це тішило. Тому рясно виступали. Зокрема в числі перших — представник Генерального консульства Словацької Республік и Яна Горецька. Приємно і значуще в її устах прозвучало словацьке слово «умелкиня», цебто «художниця». Від імені Спілки словацьких митців України відтак приязно говорив Міхал Пийтер. Скромною, але діловою назвав Андрею Павук академік нашої суверенної України Володимир Микита. І затим відзначив пошуки мисткині як живописні, так і в царині кераміки. Успіх в останній підкреслила присутність на цій митецькій презентації знаного майстра керамічної справи Мирослави Росул. Пан же Пийтер акцентував на плідній участі нашої ужгородки Андреї на чисельних міжнародних пленерах, що згодом синтезується в отакі ось предметні змістовні виставки, подібні до нинішньої.
Сама майстриня згадала, що в цій школі колись вчилася. В приміщенні Центру словацької культури був тоді фізичний кабінет. А зараз тут виставка колишньої школярки. Її розчулений сусід із цього приводу то речитативом, то співом виконав пісню «Біла голубка». І вирішив… теж бути митцем. Що ж, де голубка — там і голуб.
Василь ЗУБАЧ
