24-та ФОТОВИСТАВКА ЗА ЦЕЙ РІК В УЖГОРОДІ,
або Наша Перемога всупереч… Достоєвському
Іду на виставку в сивий, як пиво на алкогольному пиві, Ужгородський замок. Поетично мені звичайно ж. Таких виставок у Європі по пальцях перелічити. Тому горда поезія рве груди, як Дніпр широкий:
“Хтось живе.
Хтось виживає.
Хтось ворушиться,
Та вмер —
Заховався в тихе “вчора”
Від бурхливого “тепер”…
Не скажеш такої ремінісценції про Творчу спілку “Спілка фотохудожників Закарпаття”, яка у Карпатському виставковому центрі Міжнародної федерації фотомистецтва” (FIAP) представляє 24-ту в проминулому році фотовиставку “Українська світлина. 15 кроків”.
Як сказав при відкритті її рядовий ініціатор чистого добра на Землі і очільник Творчої спілки Володимир Ньорба, “експозиція створена в рамках проекту “Українська світлина — світлина Перемоги” та з нагоди п’ятнадцяти років із часу створення Спілки фотохудожників Закарпаття. Головною метою цього митецького проекту є демонстрація об’єднання митецького потенціалу в борні українців проти рашистів”.
Відтак пояснив популярно:
— В рамках екзистенційної війни Карпатський виставковий центр є надважливою культурно-мистецькою платформою на інформаційному фронті проти агресора, адже вона — єдина на Україні і позитивно впливає на рішення провідних інституцій та меценатів, котрі бажають спрямувати благодійні кошти на відбудову пам’яток культурної спадщини в нашій державі.
Авторами 49-ти знакових вікопомних світлин стали одинадцятеро авторів — Іштван Земко, Євген Баккай, Василь Боднар, Василь Ловска, Ярослав Макар, Ольга Ньорба, Андрій Світлинець, Володимир Татарський, Олександр Рокосовик, Іван Буркало та, звісно ж, Володимир Ньорба — світоч справедливої справи переміни світу з хижацького в “клан” повсюдних творців.
Усі роботи ще не виставлялися. Лиш є декілька ретроспективних, що задають тон загальній ідеї. Це, опріч усього, піднімає дух людей, які “плавають” у бурді інформаційної баланди. Недарма ж Василь Боднар зазначив, що “автори і кольорових, і чорно-білих світлин мають своє неповторне лице”. Радий цьому і представник культури Юрій Крилівець. Розповів, що людям треба “підкидати” побільше краси — то й різних прикрощів робити не захочеться. При цьому зітхнув, що його перед приходом у замок спинили і оштрафували соколи з ДАІ. А “Мерседес” перед ним і не подумали спинити.
І тут я зрозумів контрреволюційну заразу крилатого виразу Достоєвського: “Краса врятує світ!” Саме вона і вплинула на національних соколів з автоінспекції. Адже кожен бачить красу по-своєму. Представник культури — в пташках і квітках, а автоінспектор у досконалих формах солодкавого “мерса”, судді та чиновники — в брикетиках баксів і євро. Не деталізував “контра” Федір Михайлович атрибути пропагованої ним абстрактної краси і дав поштовх дикому розгулу корупції на пострадянському просторі від овиду до овиду. Чи не курва?
— Протягом року ми з різних сторін бачили життя через подавані світлини, — констатувала провідний науковий співробітник обласного краєзнавчого музею Наталія Тарасенко. — Об’єднував фотознімки один внутрішній стрижень — краса, яка за всіх умов допомагає вижити, витримати і перемогти. Думаю, що в 2024-му побачимо виставки, присвячені Перемозі.
— Краса природи не має затуляти її проблем щодо винищення земними хижаками, яких більше за демонів у найближчому пеклі, — додав у кулуарах щирий апологет висвітлення природного довкілля Василь Боднар.
“Живи, світлинотворча Україно!” — оптимістично розлунює своєю назвою прекрасна фотографія Володимира Ньорби, і ми ще раз проходимося виставковим центром і уклінно припадаємо душею до майстерних світлин неймовірних фотомитців, бачимо чітку фактуру в кольоровості, розмах кольорів у чорно-білості. Чорно-білі хрест, хати, дерева, кінь мали б переливатися барвами. Так і бачиш їх. Дуже цікаві в усіх сенсах Гомер Рахівщини Євген Баккай, велет фіксації живого світу Василь Боднар, епічний, як слово про полк князя Ігоря, Іван Буркало, дотичний до найменшої деталі зображуваного багатобарвного світу Ярослав Макар.
Провідникам у глибинну суть Людини — слава! По-іншому панове й палянички, не скажеш.
