Ініціаторами і авторами створення саду стали кафедра туризму УжНУ та студент-третьокурсник Ігор Микитин.
Як розповіли автори, сад закладено на спеціальній плівці, покладеній на траву. Згори — шар білого піску, на кому спеціальними граблями створено ряди «доріжок». Ці доріжки символізують буддистський та синтоїстський шлях істини. На піску – покладено шість каменів,я кі уособлюють шістьої синтоїстських богів щастя. Тут-таки посаджено «бонсаї» — деревце японського клену.
ДОВІДКА: Японський сад символізує досконалий світ земної природи, а інколи виступає уособленням всесвіту. Характерними елементами його композиції є штучні гори і пагорби, ставки і острови, струмки і водоспади, доріжки і ділянки піску чи гравію, прикрашені камінням незвичайних обрисів. Пейзаж саду формується за допомогою дерев, кущів, бамбуку, трав, квітів і моху, які покликані передавати відчуття змін пір року. На території саду можуть також розміщуватися кам’яні ліхтарі, альтанки чи чайні.
Формування засад японського садівництва відбувалося під впливом еволюції японської архітектури, а також релігійно-філософських уявлень японської знаті. Початково сад був складовою резиденцій аристократів, але згодом був запозичений буддистськими монастирями і знатними самураями. З 19 століття він набув поширення серед японських простолюдинів, ставши невід’ємною частиною багатьох приватних будинків. У 20 столітті спорудження садів у японському стилі стало популярним серед іноземців.
Олександр Попович, Мукачево.net