Categories Новини

РЕНЕСАНС ДУХОВНОСТІ В ПОЕЗІЇ ВАСИЛЯ МАЛЕТИ

Сила нації – в силі її культури.

Іван Огієнко

Відрадно, що весна 2012 року заквітчалась, ознаменувалась п’ятою книжкою «Кроки до покаяння» (Ужгород, Гражда) талановитого закарпатського поета зі смт.Міжгір’я Василя Малети, члена Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини». Народжений в с.Колочава Міжгірського району Закарпатської області, він усе своє життя випромінює тепло рідного сонячного краю на сторінках роздумів про Вічне і Прекрасне. У численних творах поет знайшов духовний стержень, що знаходиться у слові. А слово у нього навіки споріднене з поняттям Бога, і тому воно вічне. Василь Малета знайшов дорогу до Бога через рідне слово. Справжня історія народу складається з історії окремих особистостей, які власне і формують історичне річище. Неймовірно складний шлях поета до себе, тобто до Бога, отже до Істини. Щоб донести це слово до читача, крім віри треба мати ще і високу свідомість, справжній творчий патріотизм. Ця нова поетична збірка Василя Малети переконує читача, що поет глибоко усвідомив, що Біблія є кодовою книгою духовного світу людини, людської правди. Опираючись на свій життєвий досвід, уважно вивчаючи Біблію Старого і Нового Завітів, посібник протоієрея Т.Влодика «Закон Божий» (Мукачівсько-Ужгородська православна єпархія, 1994 р.), ознайомившись з історико-філософським теологічним дослідженням Федора Мишанича «Релігійна свідомість» (ч. 2.,2000 р.), брошурою «Истоки зла» (Тайна комунізму), виданою в Москві 2000 р., чисельними християнсько-духовними статтями в різних книжках та періодичній пресі, поважний поет з сонячного Закарпаття свою поезію апелює до вселюдської совісті і честі, які неминуче виводять людину на праведний шлях віри, шлях світла і правди. І хоч ця тема повернення до джерел духовності в літературі не нова, зате дещо призабута, розчавлена сучасним шаленим прагматичним світом, де «й чесний чесність свою важить – переважують гріхи». Поет всією душею закликає до реалізації доброти, якої так бракує в нашому житті. І в цій праведній ідеї – кульмінація філософсько-поетичної тематики цієї книжки. Поет по-філософськи, тверезо і об’ємно, споглядає навколишній світ, який, на жаль, розділився на дві діаметрально протилежні половини: «Одні – щоб сіяти добро, Світити путь з пітьми. Другі – щоб атомне ядро Підвісить над дітьми». В поезії «Складний калейдоскоп» дуже чітко і переконливо сформульована позиція автора: «А в мене точний орієнтир: За чесні здобуття, За віру в Бога і за мир Віддав би і життя». Викликає душевну тривогу у Василя Малети злісна всепоглинаюча «антидуховна круговерть», що панує в нашому суспільстві. Їй він протиставляє силу «визвольного меча» – непереможного розуму і віру в перемогу ідеалів Добра. Резюме вірша «Ода людині» – без сумнівів, дуже чітко сформульоване і переконливе: «…віра вБога й справедливість – найвищий рекорд висоти». І справді, цей лаконічний, надзвичайно емоційний вислів автора запам’ятовується. Здається, саме цього прагне автор, висловлюючи свої роздуми з акцентом на саме таку реакцію читача. У IVI розділах цієї книжки, немов чудесні дорогоцінні перлини, нанизані на струну високої духовності поетичні замальовки біблійних оповідей з роз’ясненнями біблійної Істини. Вони доступні до розуміння, без екзальтованих завихрень, цікаві і повчальні: «Хто Слова Божого не знає, То це до віри лиш поріг, І в нього ще й таке буває, Що сумнів віру переміг». Поетичні сторінки, натхненні Книгою Буття, перемежовуються з сатиричними стрілами, націленими в бездуховне життя сучасних вельмож-олігархів, «мільйонерів-ненажер», різного сорту людей, байдужих до моралі. На прикладах гріхопадіння минулих століть Василь Малета застерігає людство від біди, закликає отямитися, повернутися до Божого світла. Притчами з життя Святого сімейства, доказами Божої всемогутності багато інкрустована поезія, закликає кожним рядочком до покаяння та чесного життя. У описових, деталізованих сценах страждання, воскресіння Ісуса Христа та вознесіння Господнього вчувається глибоке співпереживання автора і знову ж – тривога, пересторога за долю церкви, віри і майбуття України. У VII розділі «Фараони, книжники і фарисеї – живучі» дотепно і сміливо автор крізь призму сатири викриває прогалини нашого «цивілізованого» світу з повсякденними гидкими проявами пихатості та вседозволеності можновладців: «Чи десь пустують довго трони? Отож, не наша в тім вина, Що їх посіли фараони, Нові діставши імена». У вірші «Казка про чудовисько» дуже влучно описано стан розхристаного сучасного ладу в Україні. Алегоричний образ химерного змія ввібрав в собі весь негатив суспільства, викриває різні обманливі дії, спрямовані проти власного народу зі сторони урядовців, псевдопатріотів: «Мов за нас стоїть горою, Слово «захист» – в нього хист, Має назву нову свою – Боговірний атеїст». Різкій критиці піддав у римованому варіанті автор з особливою спостережливістю такі розповсюджені негативні суспільні явища, як корупція, лицедійство, підлість, які привільно розгулюють країною у різних сферах життя. З притаманною далекоглядністю, Василь Малета звертає увагу на жалюгідність «придворних» служак та наглу пихатість урядовців: «… А що, помий мені хоч ноги, Та позмивай і піт, і бруд. Якщо такий ти вже убогий, Тобі і цей підійде труд».

Яскраво проявляється талант сатирика-гумориста Василя Малети у віршах «Особовий рахунок», «Як ся маєш, керівнику?», «Рай луціфера», «Українізація» та ін.. У вірші «Чи будемо людьми?» поет акцентує увагу на різносторонніх проблемах сьогодення, задаючи риторичне запитання: «Чи вже від Бога відлучились, Чи ще залишились людьми? Чи то навіки загубились В тенетах жадоби і тьми?» У IXX розділах книги, викриваючи вади суспільного життя, корені всіх сучасних бід і негараздів, що панують в Україні, автор спонукає до заглиблення у філософію життя, закликає людство реалізувати нарешті свою доброту, і знову ж уміло та шляхетно полемізує, задаючи питання, над яким варто замислитись кожній людині: «Чи в Бога вистачить терпіння, Коли покаємося ми, Щоб дав нам мудрості і вміння Вже стати справжніми людьми?» Автора хвилює подальша доля українського народу,стан рідної української мови. Він нещадно критикує хабарників, обезличених чиновників, хапуг, аморальних «грошовитих мішків». Він не маніпулює почуттями, а щиро і відверто, обнадійливо заявляє у вірші «Пізнай себе»: «І в Бога просячи рятунку, Ти, раб не Бога, а гроша, Перегорни сторінку, думку, Спитайся, де твоя душа.

Спитайся, де твоя дорога, Яких висот людських досяг, Знайди в собі спочатку Бога, А вже тоді – у небесах». У післямові мені імпонує така думка автора: «Маю надію, що моя скромна праця спонукає читача задуматися над тим, хто він є, що для нього означає Віра, Церква, Біблія. Сподіваюся, що задумаються й ті, кого я не пощадив гострим словом, і також наблизяться до Бога». Прочитавши цю книжку «Кроки до покаяння», переконалась, що автор на правильній дорозі відстоювання «тих цінностей, ідей поглядів, які вважає святими». Дякую разом з доброзичливими читачами землякові Василя Малети, депутатові Верховної Ради України С.М.Аржевітіну – спонсору цього видання. Давно відомо, що письменника завжди впізнають по його маленькій батьківщині. І ця благословенна іскра прив’язаності до рідної землі виводить його на широку світлу дорогу життя, де завжди є почесне місце Честі, Совісті та Гідності. Чисте світло душі поета Василя Малети дороговказом наближає читача до святості людських почуттів та до витоків національної пам’яті. Знаменно, що книга Василя Малети, наповнена високим духовним змістом, вийшла в світ 2012 року – ювілейному році відзначення в Україні на державному рівні 130-річчя Івана Огієнка. В сузір’ї славних імен, якими гордиться Україна, які приносять їй світову славу, яскравою зіркою горить ім’я письменника Івана Огієнка, видатного державного, громадського і релігійного діяча, філософа, історика, філолога, мистецтвознавця. Глибоко вникаючи в українські скарби духовності, поетична інтерпретація книги книг Біблії – це свідчення високого духу поета, земної людини, для якої непоборним є прагнення нести вогонь любові в людські душі, І це підтвердив поет Василь Малета, заглибившись у тему християнства, передаючи смисл Біблії засобами поетичної рими. Книга «Крок до покаяння» – немов планета мудрості гуманітарної величини, духовні покровителі якої зцілюють душу, рятують від зла та зневіри. Органічне поєднання божественного і земного – основний задум поета Василя Малети, який неодмінно повинен зацікавити читачів. Ця зріла на філософську, духовну думку поетична збірка збагатила Літературний фонд Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини», а її автор зачислений до «Золотого фонду Бойківщини».

Любов РУДАВСЬКА-ВОВК,

лауреат Літературної премії ім.Івана Франка,

голова Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини».

 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *